Формула косинуса кута між векторами через скалярний добуток має вигляд
 
 
 Верхня формула це векторний запис, нижня в координатній формі для просторових (тримірних) векторів.
Далі розглянемо приклади із ЗНО тестів на обчислення косинуса кута, та встановлення його градусної міри. Порядок розрахунків кута легко прослідкувати з наведених далі готових розв'язків. Завдання в першу чергу підійдуть учням 10-11 класів, останні приклади будуть повчальними і для студентів.
Приклад 42.17 Обчислити косинус кута між векторами a і c.
 
А  | Б  | В  | Г  | Д  | 
0,2  | 0,3  | 0,4  | 0,5  | 0,6  | 
Розв'язування: Випишемо координати початку O і кінця A вектора a: 
  O(0;0), A(1;3).
 Обчислимо координати вектора a як різницю координат кінця A(1;3) та початку O(0;0):
 A(1-0;3-0)=(1;3).
 Обчислимо довжину (модуль) вектора a(1;3):
 
 Такі ж операції проводимо для вектора с:
 O(0;0), C(3;1).
 Координати вектора c знаходимо через різницю координат кінця C(3;1) та початку O(0;0):
 c(3-0;1-0)=(3;1).
 Через корінь квадратний з суми квадратів координат знаходимо довжину (модуль) вектора c(3;1):
 
 Скалярний добуток векторів a(1;3) і c(3;1):
  a•c=1•3+3•1=6.
 Обчислимо косинус кута φ між векторами a(1;3) і c(3;1) за формулою:
 
 
 Відповідь: 0,6 – Д.
Приклад 42.13 Знайти кут між векторами a(1;0;-1) і b(0;-1;1). 
 
 Розв'язування: Кут φ між векторами a і b знайдемо за формулою:
 
 Обчислимо скалярний добуток векторів:
 a•b=1•0+0•(-1)+(-1) •1=-1.
 
 Визначимо довжину (модуль) векторів a,b:
 
 Знайдемо косинус кута φ між векторами a і b:
 
 Визначимо кут φ між векторами через арккосинус:
 
 Отримали тупий кут в 120 градусів. 
 Відповідь: 1200 – Б.
Приклад 42.33 Дано |m|=2, |n|=3, а кут між векторами m і n дорівнює 120 градусів. Обчислити косинус кута між векторами m і m+n і знайти його значення з точністю до 0,01.
 
 Розв'язування: Знайдемо скалярний добуток векторів m і n:
 
, отже отримали m•n=-3,
 де α=120 – кут між векторами m і n, причому 
 
 Знайдемо модуль (довжину) вектора m+n:
 
 отже |m+n|=√7.
 Знайдемо скалярний добуток векторів m і m+n:
 
 Обчислимо косинус кута β між векторами m і m+n, знайдемо його значення з точністю до 0,01:
 
 та сам кут β=arccos(0,19)=79. 
 Відповідь: 0,19.
Приклад 42.35 Знайти косинус кута між векторами -5a і 1/5•b з точністю до 0,01, якщо a(-1;1;4), b(1;0;-1).
 Розв'язування: Знайдемо координати векторів -5a і 1/5•b:
 
 Знайдемо скалярний добуток векторів -5a і 1/5•b:
 
, отже отримали a•b=5.
 Знайдемо модуль (довжину) вектора -5a:
 
маємо|-5a|=15√2.
 Знайдемо модуль (довжину) вектора 1/5•b:
 
 Знайдемо косинус кута φ між векторами -5a і 1/5•b з точністю до 0,01:
 
 
 звідси φ=arccos(0,83)≈340. 
 Відповідь: 0,83.
Приклад 42.38 Дано трикутник MPK з вершинами в точках M(3;-2), P(1;4), K(2;-1). Знайти у градусах величину кута M. 
Розв'язування: Знайдемо координати вектора MP: 
 MP=(1+3;4+2)=(4;6).
 Знайдемо довжину (модуль) вектора MP(4;6): 
 
 Знайдемо координати вектора MK: 
 
 Знайдемо довжину (модуль) вектора MK(5;1): 
 
 Знайдемо скалярний добуток векторів MP(4;6) і MK(5;1) рівний 26:
 
 Обчислимо косинус кута M, тобто косинус кута між векторами MP і MK:
 
 далі величину кута M через arccos():
 
 
 Побудуємо трикутник на трьох заданих векторах 
 
 Відповідь: 45 градусів.
Приклад 42.40 Дано модулі двох векторів та кут між ними 
 
 Знайти косинус кута між векторами a+b і a-b з точністю до 0,01.
 
 Розв'язування: Завдання ускладнюється тим що тут потрібно розраховувати модулі та скалярні добутки суми та різниці векторів, а для цього потрібно вивести більш складні формули. Уважно перегляньте хід обчислень, та запам'ятайте що для чого тут робили.
 Визначимо скалярний добуток векторів a і b:
 
 Довжину суми векторів a+b обчислимо за формулою: 
 
 Модуль різниці векторів a-b знаходимо за правилом: 
 
 Скалярний добуток векторів a+b і a-b обчислимо за формулою різниці квадратів:
 
 Знаходимо косинус кута φ між векторами a+b і a-b з точністю до сотих:
 
 Знаючи що cos(φ)=0,65, на калькуляторі можемо визначити сам кут 
 φ=arccos(0,65)≈490. 
 Відповідь: 0,65.
Приклад 42.41 Знайти косинус кута між діагоналями паралелограма, побудованого на векторах a(3;2) і b(1;-2) з точністю до 0,01.
 
 Розв'язування: Діагоналями паралелограма, побудованого на векторах a і b (згідно з правилом додавання і віднімання векторів) будуть вектори a+b і a-b.
 Визначаємо координати вектора a+b:
 a+b=(3+1;2-2)=(4;0).
 З рисунку бачимо, оскільки вектор a+b має координати (4;0), то цей вектор розташований паралельно осі абсцис (Ox). 
 Знайдемо довжину a+b:
 
 Координати вектора a-b: 
 a-b=(3-1;2+2)=(2;4).
 Обчислюємо довжину (модуль) вектора a-b:
 
 Скалярний добуток векторів a+b і a-b рівний різниці квадратів:
 (a+b)(a-b)=4•2+0•4=8. 
 Знаходимо косинус кута φ між діагоналями паралелограма (векторами a+b і a-b) з точністю до сотих: 
 
 звідси φ=arccos(0,45)≈630. 
 Відповідь: 0,45.
Приклад 42.42 Знайти косинус кута між діагоналями паралелограма, побудованого на векторах a=4m+2n і b=4m+n з точністю до 0,01, якщо |m|=|n|=1, φ=∠(m;n)=60. 
 Розв'язування: Для ілюстрації, що шукаємо та який вигляд мають вектори на площині наведемо рисунок
 
 Діагоналями паралелограма, побудованого на векторах a і b (згідно з правилом додавання і віднімання векторів) будуть вектори a+b і a-b, де
 
 Знайдемо скалярний добуток векторів m і n:
 
 Знайдемо модуль суми векторів a+b=8m+3n:
 
 Знайдемо модуль вектора a-b=n:
 |a-b|=|n|=1.
 Обчислимо скалярний добуток векторів a+b=8m+3n і a-b=n:
 
 Визначимо косинус кута α між діагоналями паралелограма (векторами a+b і a-b) з точністю до сотих:
 
 звідси α=arccos(0,71)≈450.
 Відповідь: 0,71.
Попереду ще сотні готових відповідей із ЗНО підготовки, тому вчіться та економте грошенята на репетиторах.
 Додавайте сайт в закладки та діліться з друзями у соцмережах!


