Для знаходження довжини вектора AB з початком у точці A(ax;ay) та кінцем в точці B(bx;by) потрібно від кінця вектора відняти початок
AB(bx-ax;by-ay).
Модуль (довжина) вектора рівний кореню квадратному з суми квадратів проекцій вектора на осі
В просторі добавиться третя координати, формули аналогічні наведеним і далі їх будемо використовувати для розв'язування ЗНО тестів. В поясненнях до завдань ми не ставили знак вектора, хоча Вам це робити при розв'язуванні потрібно. За правильний приймайте запис векторів, який фігурує у формулах.
Приклад 42.14 Знайти координати вектора a, зображеного на рисунку.
А | Б | В | Г | Д |
(-3;-1) | (2;4) | (5;3) | (3;-1) | (3;1) |
Розв'язування: Початково рисунок має тільки сітку, тому дописуємо значення по осях.
Випишемо координати початку A і кінця B вектора a:
A(2;4), B(5;3).
Запишемо координати вектора a як різницю координат кінця B(5;3) та початку A(2;4):
a(5-2;3-4)=(3;-1).
Відповідь: (3;-1). – Г.
Приклад 42.5 Дано точки A(5;-6;7) і B(8;-2;7). Знайти абсолютну величину вектора AB.
Розв'язування: Знайдемо координати вектора AB(x;y;z):
(потрібно від координат кінця B(8;-2;7) вектора AB відняти координати початку A(5;-6;7)).
AB(8-5;-2+6;7-7)=(3;4;0).
Знайдемо абсолютну величину (модуль, довжину) вектора |AB|:
Відповідь: 5 – А.
Приклад 42.6 Знайти довжину вектора AB, якщо A(-1;1;-1) і B(-1;1;1).
А | Б | В | Г | Д |
√2 | 2 | 2√2 | 3 | 1 |
Розв'язування: Знайдемо координати вектора AB(x;y;z):
(від кінця B(-1;1;1) вектора AB віднімаємо координати початку A(-1;1;-1)).
AB(-1+1;1-1;1+1)=(0;0;2).
Знайдемо довжину (абсолютну величину) вектора |AB|:
Відповідь: 2 – Б.
Приклад 42.15 Знайти абсолютну величину вектора b, зображеного на рисунку.
А | Б | В | Г | Д |
3 | √3 | √10 | 2 | √7 |
Розв'язування: Випишемо за побудовою координати початку C і кінця D вектора b:
C(3;4), D(2;1).
Координати вектора b обчислимо як різницю координат кінця D(2;1) та початку C(3;4):
b(2-3;1-4)=(-1;-3).
Знайдемо абсолютну величину (довжину) вектора b(-1;-3):
Відповідь: √10 – В.
Приклад 42.22 Знайти модуль вектора 2a+3b, якщо a(1;2), b(1;0).
А | Б | В | Г | Д |
√41 | 3 | √17 | 1 | 9 |
Розв'язування: Перш за все побудуємо задані вектори в декартовій площині.
Помножити вектор на число означає помножити кожну координату на це число:
2a=(2•1;2•2)=(2;4),
3b=(3•1;3•0)=(3;0).
Додати вектори означає додати їх відповідні координати:
2a+3b=(2+3;4+0)=(5;4).
Обчислимо модуль (довжину) вектора 2a+3b:
Відповідь: √41 – А.
Приклад 42.39 Дано вектор a(2;1;-3). Знайти квадрат довжини вектора b, якщо a•b=7 і вектор b колінеарний вектору a.
Розв'язування: Оскільки вектор b колінеарний вектору a(2;1;-3), то їх відповідні координати пропорційні. Нехай x – коефіцієнт пропорційності, тоді b(2x;x;-3x).
Знайдемо x з умови, що a•b=7 (скалярний добуток векторів a і b дорівнює 7):
Отже, отримали b(1;0,5;-1,5).
Знайдемо квадрат довжини вектора b(1;0,5;-1,5):
.
Відповідь: 3,5.
Далі підуть складніші завдання на довжину суми та різниці векторів, які вимагають знання наступних формул скалярного добутку.
Приклад 42.18 Вектори a і b утворюють кут 1350,|a|=2, |b|=2√2. Знайти |a-b|.
А | Б | В | Г | Д |
2√2 | 2√5 | 5 | 4√2 | 4 |
Розв'язування: Виконаємо схематичний рисунок векторів
Модуль (довжина) різниці векторів |a-b| шукається за допомогою скалярного добутку векторів наступним чином:
Нагадаємо правило обчислення косинуса для кутів більших від 900:
Відповідь: 2√5 – Б.
Приклад 42.19 Дві сили F1 і F2 утворюють між собою кут 1200. |F1|=|F2|=10H. Знайти модуль рівнодійної цих сил.
А | Б | В | Г | Д |
5 Н | 10 Н | 5√3 Н | 20 Н | 10√2 Н |
Розв'язування: Оскільки у математиці сили позначаються векторами, то рівнодійна двох сил F1 і F2 є векторною сумою F:
а модуль рівнодійної |F| дорівнює довжині (модулю) вектора F. Отже,
Мовою формул цьому відповідає запис
тут cos(1200) знаходимо, виходячи з періодичності косинуса
На рисунку додавання векторів (F=F1+F2) виконано за правилом паралелограма.
Відповідь: 10 Н – Б.
Приклад 42.34 Знайти довжину вектора a-b-c, якщо |a|=2, |b|=3, |c|=4, ∠(a;b)=60, ∠(b;c)=90, ∠(a;c)=120 й обчислити його значення з точністю до 0,01.
Розв'язування: Знайдемо скалярний добуток векторів a і b:
отже отримали a•b=3.
Знайдемо скалярний добуток векторів b і c:
Оскільки ∠(b;c)=90, тобто b⊥c, то b•c=0.
Знайдемо скалярний добуток векторів a і c:
, отже отримали a•c=-4.
Знайдемо довжину (модуль) вектора a-b-c, який містить в собі скалярні добутки і довжини заданих векторів a, b, c:
Відповідь: 5,57.
Попереду ще кілька публікацій на вектори з яких Ви дізнаєтеся схеми розв'язування прикладів на перпендикулярність та паралельність векторів, знаходження кута між векторами.
Умови перпендикулярності та колінеарності досить важливі на практиці, тому обов'язково пробіжіться по готових прикладах!