Нехай задана нескінченна послідовність чисел u1, u2, u3, ..., un, ... Нескінченна сума чисел виду u1+u2+u3+...+un+...- називається числовим рядом, а числа u1, u2, u3, ..., un, ...- членами ряду.
Ряд позначають так:![]()
Вираз для n- го члена ряду при довільному натуральному n>0 , називається загальним членом ряду і позначається un.
Загальний член ряду можна задати формулою un=f(n), з допомогою якої записується довільний член ряду.
Суму n перших його членів позначають через Sn:
Sn=u1+u2+u3+...+un.
і прийнято називати n-ою частинною сумою ряду.
Часткові суми ряду утворюють деяку числову послідовність його часткових сум Sn. Ряд називається збіжним, якщо збігається послідовність його часткових сум Sn, тобто якщо існує скінчена границя
![]()
Число S при цьому називають сумою ряду і записують

При цьому вважають також, що ряд збігається до числа S.
Якщо послідовність часткових сум ряду розбігається, то ряд називається розбіжним. У цьому випадку ряд не має суми.
Ряд, що складений з елементів геометричної прогресії називається геометричним рядом:

Число q — знаменник геометричної прогресії.
Позначимо Sn сума n перших членів прогресії та знайдемо її значення:
![]()
![]()
Звідси отримуємо формулу частової суми ряду
![]()

Якщо |q|<1, то суму ряду знаходимо за формулою

а геометричний ряд збігається.
Якщо |q|>1, то сума ряду прямує до безмежності при великих номерах

Якщо q=1, то сума теж розбіжна (прямує до безмежності)
![]()
Якщо q=-1, то маємо формулу суми, що залежить від номера

таким чином, послідовність часткових сум Sn - розбіжна.
Ряд вигляду
![]()
називається гармонічним рядом. Він розбіжний.
Числовий ряд вигляду

називається узагальненим гармонічним рядом. Доведено, що при p<=1 узагальнений гармонічний ряд розбігається, а при p>1 -ряд збігається.
Якщо ряд збігається, то різниця між сумою S і частинною сумою його Sn
![]()
називається n -им залишком ряду.
Залишок Rn ряду являє собою ту похибку, яка одержиться, якщо замість наближеного значення суми ряду S взяти суму перших n членів цього ряду. Але оскільки S є границя суми Sn, то для збіжного ряду виконується умова, що границя залишку прямує до нуля при номері прямуючому до безмежності
![]()
Таким чином, взявши достатньо велике число членів збіжного ряду, можна суму цього ряду обчислити з любою точністю. Звідси випливає, що основною задачею теорії рядів є дослідження збіжності ряду.


