Нижче наведена таблиця містить основні формули похідних. З їх допомогою можна знайти більшість похідних і таблицю потрібно, якщо не знати на зубок, то хоча б мати під рукою для використання при вивченні диференціювання (знаходженні похідних).
Запишемо правила знаходження похідних
1) ![]()
2) ![]()
3) ![]()
4) ![]()
5) ![]()
6) 
Тут С – стала величина (константа),
– функції від аргументу x, що мають похідні.
7) Якщо маємо
– складену функція, тобто y=f(u), а u в свою чергу фунція від аргументу
, та існують окремо похідні обидвох функцій
і
, то існує похідна від y по x, причому
![]()
Використовуючи наведене правило похідної складеної функції, таблицю похідних запишемо так
8) 
9) ![]()
10) 
11) ![]()
12) ![]()
13) 
14) 
15) 
16) 
17) 
18) 
19) ![]()
20) ![]()
21) 
22) 
23) ![]()
![]()
В наступних статтях будуть показані правила диференціювання, враховуючи наведену таблицю похідних.
Якщо наведених формул похідних Вам мало (потрібні еліптичні чи інші спеціальні функції), то можете знайти онлайн в інтернеті та завантажити довідник з "формулами диференціювання" та теоремами, які застосовують при знаходженні похідних.


