Функції багатьох змінних Контрольна робота-Вища математика, теорія ймовірностей, диф. рівняння. Приклади розв'язування задач.Підготовка до ЗНО. https://yukhym.com/uk/funk2.feed 2024-05-01T22:10:13+03:00 YukhymComunity [email protected] Yukhym Comunity - the full lessons for schoolboys and students! Область визначення ф-ї багатьох змінних. Приклади 2021-12-10T16:17:37+02:00 2021-12-10T16:17:37+02:00 https://yukhym.com/uk/funk2/oblast-vyznachennia-f-bahatokh-zminnykh-pryklady.html Yukhym Roman [email protected] <p>Якщо кожній парі <span class="FF3">(x;y)</span> значень двох, незалежних один від одного, змінних величин <span class="FF3">x</span> і <span class="FF3">y</span>, із деякої області їх змінення <span class="FF3">D</span>, відповідає єдине значення величини <span class="FF3">z</span>, то говорять, що <span class="FF3">z</span> є <span class="FF2">функція двох незалежних змінних</span> <span class="FF3">x</span> і <span class="FF3">y</span>, що<span class="FF2"> визначена в області</span> <span class="FF3">D</span>. <br /> Позначення: <span class="FF3">z=f(x, y)</span>. <br /> Сукупність пар <span class="FF3">(x;y)</span> значень <span class="FF3">x</span> і <span class="FF3">y</span>, за яких визначається функція <span class="FF3">z=f(x;y)</span>, називається <span class="FF2">областю визначення</span>, або <span class="FF2">областю існування цієї функції.</span> <br /> Геометричне місце точок, координати яких задовольняють рівнянню <span class="FF3">z=f(x;y)</span>, називається графіком функцій двох змінних. <br /> Якщо кожній розглядуваній сукупності значень змінних <span class="FF3">x, y, z, …, u, t</span> із деякої області <span class="FF3">D</span> (області визначення функції) відповідає єдине значення змінної <span class="FF3">w</span>, то говорять, що <span class="FF3">w</span> є <span class="FF2">функція багатьох незалежних змінних</span><span class="FF3">x, y, z, …, u, t.</span><br /> Позначення: <span class="FF3">w=f(x, y, z, …, u, t)</span>. <br /> наприклад <span class="FF3">w=f(x;y;z)</span> - функція трьох змінних і т.д. <br /> Розглянемо точки області <span class="FF3">D</span>, в яких функція <span class="FF3">u=f(x;y;z)</span> має постійне значення:<br /> <span class="FF3">f(x;y;z)=c</span>.<br /> Сукупність цих точок утворює деяку поверхню. <br /> Якщо візьмемо інше значення <span class="FF3">c</span>, то отримаємо другу поверхню.<br /> Ці поверхні називаються <span class="FF2">поверхнями рівня.</span><br /> Якщо функція <span class="FF3">u</span> є функцією двох змінних <span class="FF3">x</span> і <span class="FF3">y</span>, тобто <span class="FF3">u=f(x;y)</span>, то <span class="FF2">"поверхнями" рівня</span> будуть лінії на площині:<br /> <span class="FF3">f(x;y)=c</span>, які називаються <span class="FF2">лініями рівня</span>.<br /> Якщо значення <span class="FF3">u</span> ми будемо відкладати по осі : <span class="FF3">z=f(x;y)</span><br /> то лініями рівня на площині <span class="FF3">Oxy</span> будуть проекції ліній, які отримуються в перетині поверхні <span class="FF3">z=f(x;y)</span> з площинами <span class="FF3">z=c</span> (рис. 1). <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_01.gif" alt="функція багатьох змінних" border="0" /></p> <h2 style="text-align: center;">Визначити та зобразити області існування функцій</h2> <p><span class="FF1">Приклад 1.</span> <span class="FF3">u=x+√y</span>.<br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Оскільки під коренем парного степеня функція набуває невід'ємних значень, то <span class="FF3">y≥0</span>, тому <span class="FF4">область існування функції</span> є вся півплощина, що знаходиться вище осі <span class="FF3">Oy</span>, включаючи й саму вісь. <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_02.gif" alt="" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 2</span> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_11.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span>Маємо кореневу функцію двох змінних, записуємо умову, що множники під коренем приймають невід'ємні значення та розкриваємо відповідні нерівності<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_12.gif" alt="" border="0" /><br /> Областю визначення <span class="FF3">u(x, y)</span> є кільце, що обмежене колами з радіусами <span class="FF3">R=1</span> і <span class="FF3">R=2</span>. <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_03.gif" alt="рисунок, область існування" border="0" /><br /> Межі входять в область.</p> <p><span class="FF1">Приклад 3</span> Знайти та побудувати область визначення <span class="FF3">u(x, y)</span><br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_13.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Арккосинус - обернена тригонометрична функція, що визначена на проміжку [-1;1].<br /> Тому і вираз під арккосинусом має змінюватися в цьому діапазоні. Крім цього знаменник дробу не повинен перетворюватися в0.<br /> Складаємо систему нерівностей <br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_9.gif" alt="" border="0" /><br /> розділяємо її на дві підсистеми <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_04.gif" alt="" border="0" /><br /> Отримали пару вертикальних тупих кутів, які обмежені прямими <span class="FF3">y=0</span> і <span class="FF3">y=-2x</span>, включаючи цю межу без спільної вершини <span class="FF3">(0;0)</span>. <br /> Будуємо область існування функції <span class="FF3">u=arccos(x/(x+y))</span> графічно<br /> <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_05.gif" alt="область визначення arccos(x/(x+y))" border="0" /><br /> Початок координат не входить в область визначення тому що маємо умову <span class="FF3">x+y≠0</span>.</p> <p><span class="FF1">Приклад 4</span> Зобразити область визначення функції трьох змінних<br /> <span class="FF3">u=ln(1-x<sup>2</sup>-y<sup>2</sup>+z<sup>2</sup>)</span>.<br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Логарифмічна функція визначена для змінних більших нуля, тому розписуємо відповідну нерівність:<br /> <span class="FF3">-1-x^2-y^2+z^2&gt;0,<br /> х^2+y^2-z^2&lt;-1.</span><br /> отримали внутрішність двопорожнинного гіперболоїда. <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_06.gif" alt="область визначення Функції багатьох змінних" border="0" /></p> <p>(Збірник задач Б. П. Демидович)</p> <p><span class="FF1">Приклад 5. (3139)</span> Побудувати область існування функції<br /> <span class="FF3">u=1//√(x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>-1)</span>. <br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Оскільки під коренем парного степеня функція набуває невід'ємних значень, то<br /> <span class="FF3">x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>-1≥0</span>,<br /> <span class="FF3">x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>≥1</span>, <br /> тому область існування функції є зовнішність кола з центром (0;0) та радіусом <span class="FF3">R=1</span>.<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_5.gif" alt="область визначення Функції багатьох змінних" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 6. (3142)</span> Якими кривими обмежена область визначення функції<span class="FF3"><br /> u=√(1-(x<sup>2</sup>+y)<sup>2</sup>)</span>. <br /> <span class="FF2">Розв'язування: </span>Підкоренева функція не повинна приймати від'ємних значень.<br /> З цієї умови отримуємо та розписуємо нерівність.<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_27.gif" alt="" border="0" /><br /> Отримали множину точок площини, яка обмежена параболами <span class="FF3">y=1-x<sup>2</sup></span> і <span class="FF3">y=-1-x<sup>2</sup></span>.</p> <p><span class="FF1">Приклад 7. (3144)</span>Записати нерівності, що визначають область визначення функції<br /> <span class="FF3">u=arcsin(y/x)</span>. <br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span>Арксинус визначений для аргументів, які за модулем не перевищують одиниці. Крім того, маємо дробову функцію під арксинусом, тому накладаємо додаткову умову на знаменник <span class="FF3">x≠0</span>.<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_3144.gif" alt="" border="0" /><br /> Аналізуючи нерівності, приходимо до висновку, що область існування обмежена парою вертикальних кутів <span class="FF3">|y|≤|x|</span> (x≠0).</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 8. (3148)</span> Знайти область визначення функції трьох змінних<br /> <span class="FF3">u=arcos(z/√(x^2+y^2)</span>. <br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span>Складаємо систему нерівностей з обмеження на арксинус та знаменник дробу<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_28.gif" alt="" border="0" /><br /> Нерівність <span class="FF3">z<sup>2</sup>≤x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup></span> описує зовнішність конуса <span class="FF3">x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>=z<sup>2</sup></span>, включаючи межу за виключенням самої вершини (0;0;0).</p> <p>Далі навчимося будувати лінії та поверхні рівня, знаходити границі та похідні функцій багатьох змінних.</p> <p>Якщо кожній парі <span class="FF3">(x;y)</span> значень двох, незалежних один від одного, змінних величин <span class="FF3">x</span> і <span class="FF3">y</span>, із деякої області їх змінення <span class="FF3">D</span>, відповідає єдине значення величини <span class="FF3">z</span>, то говорять, що <span class="FF3">z</span> є <span class="FF2">функція двох незалежних змінних</span> <span class="FF3">x</span> і <span class="FF3">y</span>, що<span class="FF2"> визначена в області</span> <span class="FF3">D</span>. <br /> Позначення: <span class="FF3">z=f(x, y)</span>. <br /> Сукупність пар <span class="FF3">(x;y)</span> значень <span class="FF3">x</span> і <span class="FF3">y</span>, за яких визначається функція <span class="FF3">z=f(x;y)</span>, називається <span class="FF2">областю визначення</span>, або <span class="FF2">областю існування цієї функції.</span> <br /> Геометричне місце точок, координати яких задовольняють рівнянню <span class="FF3">z=f(x;y)</span>, називається графіком функцій двох змінних. <br /> Якщо кожній розглядуваній сукупності значень змінних <span class="FF3">x, y, z, …, u, t</span> із деякої області <span class="FF3">D</span> (області визначення функції) відповідає єдине значення змінної <span class="FF3">w</span>, то говорять, що <span class="FF3">w</span> є <span class="FF2">функція багатьох незалежних змінних</span><span class="FF3">x, y, z, …, u, t.</span><br /> Позначення: <span class="FF3">w=f(x, y, z, …, u, t)</span>. <br /> наприклад <span class="FF3">w=f(x;y;z)</span> - функція трьох змінних і т.д. <br /> Розглянемо точки області <span class="FF3">D</span>, в яких функція <span class="FF3">u=f(x;y;z)</span> має постійне значення:<br /> <span class="FF3">f(x;y;z)=c</span>.<br /> Сукупність цих точок утворює деяку поверхню. <br /> Якщо візьмемо інше значення <span class="FF3">c</span>, то отримаємо другу поверхню.<br /> Ці поверхні називаються <span class="FF2">поверхнями рівня.</span><br /> Якщо функція <span class="FF3">u</span> є функцією двох змінних <span class="FF3">x</span> і <span class="FF3">y</span>, тобто <span class="FF3">u=f(x;y)</span>, то <span class="FF2">"поверхнями" рівня</span> будуть лінії на площині:<br /> <span class="FF3">f(x;y)=c</span>, які називаються <span class="FF2">лініями рівня</span>.<br /> Якщо значення <span class="FF3">u</span> ми будемо відкладати по осі : <span class="FF3">z=f(x;y)</span><br /> то лініями рівня на площині <span class="FF3">Oxy</span> будуть проекції ліній, які отримуються в перетині поверхні <span class="FF3">z=f(x;y)</span> з площинами <span class="FF3">z=c</span> (рис. 1). <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_01.gif" alt="функція багатьох змінних" border="0" /></p> <h2 style="text-align: center;">Визначити та зобразити області існування функцій</h2> <p><span class="FF1">Приклад 1.</span> <span class="FF3">u=x+√y</span>.<br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Оскільки під коренем парного степеня функція набуває невід'ємних значень, то <span class="FF3">y≥0</span>, тому <span class="FF4">область існування функції</span> є вся півплощина, що знаходиться вище осі <span class="FF3">Oy</span>, включаючи й саму вісь. <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_02.gif" alt="" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 2</span> <img src="images/Fbz/fb_11.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span>Маємо кореневу функцію двох змінних, записуємо умову, що множники під коренем приймають невід'ємні значення та розкриваємо відповідні нерівності<br /> <img src="images/Fbz/fb_12.gif" alt="" border="0" /><br /> Областю визначення <span class="FF3">u(x, y)</span> є кільце, що обмежене колами з радіусами <span class="FF3">R=1</span> і <span class="FF3">R=2</span>. <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_03.gif" alt="рисунок, область існування" border="0" /><br /> Межі входять в область.</p> <p><span class="FF1">Приклад 3</span> Знайти та побудувати область визначення <span class="FF3">u(x, y)</span><br /> <img src="images/Fbz/fb_13.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Арккосинус - обернена тригонометрична функція, що визначена на проміжку [-1;1].<br /> Тому і вираз під арккосинусом має змінюватися в цьому діапазоні. Крім цього знаменник дробу не повинен перетворюватися в0.<br /> Складаємо систему нерівностей <br /> <img src="images/Fbz/fb_9.gif" alt="" border="0" /><br /> розділяємо її на дві підсистеми <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_04.gif" alt="" border="0" /><br /> Отримали пару вертикальних тупих кутів, які обмежені прямими <span class="FF3">y=0</span> і <span class="FF3">y=-2x</span>, включаючи цю межу без спільної вершини <span class="FF3">(0;0)</span>. <br /> Будуємо область існування функції <span class="FF3">u=arccos(x/(x+y))</span> графічно<br /> <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_05.gif" alt="область визначення arccos(x/(x+y))" border="0" /><br /> Початок координат не входить в область визначення тому що маємо умову <span class="FF3">x+y≠0</span>.</p> <p><span class="FF1">Приклад 4</span> Зобразити область визначення функції трьох змінних<br /> <span class="FF3">u=ln(1-x<sup>2</sup>-y<sup>2</sup>+z<sup>2</sup>)</span>.<br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Логарифмічна функція визначена для змінних більших нуля, тому розписуємо відповідну нерівність:<br /> <span class="FF3">-1-x^2-y^2+z^2&gt;0,<br /> х^2+y^2-z^2&lt;-1.</span><br /> отримали внутрішність двопорожнинного гіперболоїда. <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_06.gif" alt="область визначення Функції багатьох змінних" border="0" /></p> <p>(Збірник задач Б. П. Демидович)</p> <p><span class="FF1">Приклад 5. (3139)</span> Побудувати область існування функції<br /> <span class="FF3">u=1//√(x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>-1)</span>. <br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Оскільки під коренем парного степеня функція набуває невід'ємних значень, то<br /> <span class="FF3">x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>-1≥0</span>,<br /> <span class="FF3">x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>≥1</span>, <br /> тому область існування функції є зовнішність кола з центром (0;0) та радіусом <span class="FF3">R=1</span>.<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_5.gif" alt="область визначення Функції багатьох змінних" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 6. (3142)</span> Якими кривими обмежена область визначення функції<span class="FF3"><br /> u=√(1-(x<sup>2</sup>+y)<sup>2</sup>)</span>. <br /> <span class="FF2">Розв'язування: </span>Підкоренева функція не повинна приймати від'ємних значень.<br /> З цієї умови отримуємо та розписуємо нерівність.<br /> <img src="images/Fbz/fb_27.gif" alt="" border="0" /><br /> Отримали множину точок площини, яка обмежена параболами <span class="FF3">y=1-x<sup>2</sup></span> і <span class="FF3">y=-1-x<sup>2</sup></span>.</p> <p><span class="FF1">Приклад 7. (3144)</span>Записати нерівності, що визначають область визначення функції<br /> <span class="FF3">u=arcsin(y/x)</span>. <br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span>Арксинус визначений для аргументів, які за модулем не перевищують одиниці. Крім того, маємо дробову функцію під арксинусом, тому накладаємо додаткову умову на знаменник <span class="FF3">x≠0</span>.<br /> <img src="images/Fbz/fb_3144.gif" alt="" border="0" /><br /> Аналізуючи нерівності, приходимо до висновку, що область існування обмежена парою вертикальних кутів <span class="FF3">|y|≤|x|</span> (x≠0).</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 8. (3148)</span> Знайти область визначення функції трьох змінних<br /> <span class="FF3">u=arcos(z/√(x^2+y^2)</span>. <br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span>Складаємо систему нерівностей з обмеження на арксинус та знаменник дробу<br /> <img src="images/Fbz/fb_28.gif" alt="" border="0" /><br /> Нерівність <span class="FF3">z<sup>2</sup>≤x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup></span> описує зовнішність конуса <span class="FF3">x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>=z<sup>2</sup></span>, включаючи межу за виключенням самої вершини (0;0;0).</p> <p>Далі навчимося будувати лінії та поверхні рівня, знаходити границі та похідні функцій багатьох змінних.</p> Побудова графіків ліній рівня 2021-12-11T21:46:43+02:00 2021-12-11T21:46:43+02:00 https://yukhym.com/uk/funk2/pobudova-hrafikiv-linii-rivnia.html Yukhym Roman [email protected] <p>На попередньому ввідному уроці було дане означення лінії рівня, поверхні рівня, та області визначення для функції багатьох змінних (ФБЗ).<br /> Продублюємо, що таке лінії рівня та перейдемо до практичних де навчимося будувати графіки лінії рівня, зокрема в математичному пакеті Мейпл. <br /> <span class="FF">Означення:</span> Якщо функція <span class="FF3">u</span> є функцією двох змінних <span class="FF3">x</span> і <span class="FF3">y</span>, тобто <span class="FF3">u=f(x;y)</span>, то лінії на площині, що задаються рівнянням<br /> <span class="FF3">f(x;y)=c</span> – називаються <span class="FF2">лініями рівня.</span></p> <h2 style="text-align: center;">Побудова графіків ліній рівня</h2> <p><span class="FF1">Приклад 1.</span> Побудувати лінії рівня наступних функцій <span class="FF3">z=x+y</span>,<br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Складаємо рівняння ліній рівня та міркуємо, що вони описують<br /> <span class="FF3">x+y=c,<br /> y=-x+c. </span><br /> Отримали множину паралельних прямих. <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_07.gif" alt="" border="0" /><br /> Тут і надалі <span class="FF3">c</span> - довільна константа.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 2.</span> Побудувати лінії рівня функції двох змінних<br /> <span class="FF3">u(x, y)=x<sup>2</sup>-y<sup>2</sup>.</span><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Щоб скласти рівняння ліній рівня прирівнюємо праву сторону до сталої<br /> <span class="FF3"> x<sup>2</sup>-y<sup>2</sup>=c</span>.<br /> Дістанемо множину рівносторонніх гіпербол зі спільними асимптотами <span class="FF3">y=±x</span>, де <span class="FF3">c≠0</span>.<br /> Схематичний рисунок ліній рівня наведено нижче<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_08.gif" alt="" border="0" /><br /> При <span class="FF3">с=0</span> асимптоти <span class="FF3">y=±x</span> стають лініями рівня.</p> <p><span class="FF1">Приклад 3.</span> Зобразити лінії рівня функції<br /> <span class="FF3">F(x, y)=1/(x<sup>2</sup>+2y<sup>2</sup>)</span><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Прирівняємо праву сторону до сталої та зведемо отримане рівняння до канонічного вигляду<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_15.gif" alt="" border="0" /><br /> Лініями рівня функції <span class="FF3">F</span> буде множину подібних еліпсів. <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_09.gif" alt="лінії рівня z=1/(x^2+2y^2)" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 4.</span>Схематично зобразити лінії рівня<br /> <span class="FF3">z=min(x, y)</span>.<br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Складаємо рівняння та, в залежності від значень аргументу, знаходимо розв'язки<br /> <span class="FF3">min(x, y)=c</span>, <br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_17.gif" alt="" border="0" /><br /> Отримали множину сторін кутів, які паралельні додатнім напрямкам координатних осей <span class="FF3">Ox</span> і <span class="FF3">Oy</span> з вершинами на прямій <span class="FF3">y=x</span>. <br /> Рисунок ліній рівня наступний<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_1.gif" alt="лінії рівня z=min(x,y)" border="0" /></p> <h3 style="text-align: center;">Лінії рівня в Мейпл</h3> <p><span class="FF1">Приклад 5.</span> Встановити та зобразити лінії рівня функції<br /> <span class="FF3">z(x, y)=x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>.</span><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Виписуємо рівняння, яке під силу визначити усім школярам<br /> <span class="FF3">x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>=c. </span><br /> Отримали множину концентричних кіл з центром в початку координат.<br /> Покажемо як будувати кола в Мейпл<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_6.gif" alt="лінії рівня x^2+y^2=c" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 6.</span> Визначити лінії рівня функції<br /> <span class="FF3">z=x<sup>y</sup>, (x&gt;0)</span>.<br /> <span class="FF2">Розв'язування: </span> Розписуємо рівняння <br /> <span class="FF3">x<sup>y</sup>=c,<br /> </span>Логарифмуємо обидві частини <span class="FF3"><br /> ln(x<sup>y</sup>)=ln(c), <br /> y•ln(x)=c</span>.<br /> Лініями рівня <span class="FF3">z(x,y)=x<sup>y</sup>, (x&gt;0)</span> є множина кривих <span class="FF3">y=c/ln(x)</span>.<br /> Побудуємо графіки в Мейпл для додатних та від'ємних сталих:<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_010.gif" alt="лінії рівня y=c/ln(x) в мейпл" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 7.</span> Знайти та побудувати лінії рівня<br /> <span class="FF3">z=x<sup>y</sup>e<sup>-x</sup></span>.<br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Записуємо рівняння лінії рівня та виражаємо з нього <span class="FF3">y(x,c)</span>:<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_31.gif" alt="" border="0" /><br /> Лініями рівня є множина кривих <span class="FF3">y=(c+x)/ln(x)</span>.<br /> Наведемо код для побудови ліній рівня в Maple <br /> <span class="FF4">with(plots); <br /> q1 := plot((3+x)/ln(x), x = 0 .. 8, discont = true, color = blue);<br /> q2 := plot((10+x)/ln(x), x = 0 .. 8, discont = true, color = red); <br /> q3 := plot((-5+x)/ln(x), x = 0 .. 8, discont = true, color = green);<br /> display(q1, q2, q3);</span><br /> Тут команда <span class="FF3">with(plots); </span>підключає бібліотеку для роботи з графікою<br /> <span class="FF3">display</span> - виводить кілька графіків одночасно. <br /> <span class="FF3">discount</span> - функція, яка дозволяє будувати графік неперервно, або з асимптотами (розривно).<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_7.gif" alt="графіки в мейпл, лінії рівня" border="0" /></p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 8.</span> Побудувати лінії рівня функції двох змінних<br /> <span class="FF3">z(x, y)=√x√y. </span><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Прирівнюємо функцію до сталої та виражаємо <span class="FF3">y(x)</span><br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_29.gif" alt="лінії рівня, гіперболи" border="0" /><br /> Лініями рівня є множина рівносторонніх гіпербол, які знаходяться в І і ІІ квадрантах, асимптотами є осі координат <span class="FF3">Ox</span> і <span class="FF3">Oy</span>.<br /> Наведемо код в Мейплі для побудови графіка<br /> <span class="FF4">q1 := plot(5/x^2, x = -10 .. 8, y = 0 .. 10, discont = true, color = blue);</span><br /> інші 2 криві для с<sup>2</sup>=10 та с<sup>2</sup>=16.<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_8.gif" alt="графіки в мейпл, ліній рівня" border="0" /><br /> Далі навчимо Вас будувати поверхні рівня та обчислювати границі та екстремуми функцій багатьох змінних.</p> <p>На попередньому ввідному уроці було дане означення лінії рівня, поверхні рівня, та області визначення для функції багатьох змінних (ФБЗ).<br /> Продублюємо, що таке лінії рівня та перейдемо до практичних де навчимося будувати графіки лінії рівня, зокрема в математичному пакеті Мейпл. <br /> <span class="FF">Означення:</span> Якщо функція <span class="FF3">u</span> є функцією двох змінних <span class="FF3">x</span> і <span class="FF3">y</span>, тобто <span class="FF3">u=f(x;y)</span>, то лінії на площині, що задаються рівнянням<br /> <span class="FF3">f(x;y)=c</span> – називаються <span class="FF2">лініями рівня.</span></p> <h2 style="text-align: center;">Побудова графіків ліній рівня</h2> <p><span class="FF1">Приклад 1.</span> Побудувати лінії рівня наступних функцій <span class="FF3">z=x+y</span>,<br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Складаємо рівняння ліній рівня та міркуємо, що вони описують<br /> <span class="FF3">x+y=c,<br /> y=-x+c. </span><br /> Отримали множину паралельних прямих. <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_07.gif" alt="" border="0" /><br /> Тут і надалі <span class="FF3">c</span> - довільна константа.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 2.</span> Побудувати лінії рівня функції двох змінних<br /> <span class="FF3">u(x, y)=x<sup>2</sup>-y<sup>2</sup>.</span><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Щоб скласти рівняння ліній рівня прирівнюємо праву сторону до сталої<br /> <span class="FF3"> x<sup>2</sup>-y<sup>2</sup>=c</span>.<br /> Дістанемо множину рівносторонніх гіпербол зі спільними асимптотами <span class="FF3">y=±x</span>, де <span class="FF3">c≠0</span>.<br /> Схематичний рисунок ліній рівня наведено нижче<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_08.gif" alt="" border="0" /><br /> При <span class="FF3">с=0</span> асимптоти <span class="FF3">y=±x</span> стають лініями рівня.</p> <p><span class="FF1">Приклад 3.</span> Зобразити лінії рівня функції<br /> <span class="FF3">F(x, y)=1/(x<sup>2</sup>+2y<sup>2</sup>)</span><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Прирівняємо праву сторону до сталої та зведемо отримане рівняння до канонічного вигляду<br /> <img src="images/Fbz/fb_15.gif" alt="" border="0" /><br /> Лініями рівня функції <span class="FF3">F</span> буде множину подібних еліпсів. <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_09.gif" alt="лінії рівня z=1/(x^2+2y^2)" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 4.</span>Схематично зобразити лінії рівня<br /> <span class="FF3">z=min(x, y)</span>.<br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Складаємо рівняння та, в залежності від значень аргументу, знаходимо розв'язки<br /> <span class="FF3">min(x, y)=c</span>, <br /> <img src="images/Fbz/fb_17.gif" alt="" border="0" /><br /> Отримали множину сторін кутів, які паралельні додатнім напрямкам координатних осей <span class="FF3">Ox</span> і <span class="FF3">Oy</span> з вершинами на прямій <span class="FF3">y=x</span>. <br /> Рисунок ліній рівня наступний<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_1.gif" alt="лінії рівня z=min(x,y)" border="0" /></p> <h3 style="text-align: center;">Лінії рівня в Мейпл</h3> <p><span class="FF1">Приклад 5.</span> Встановити та зобразити лінії рівня функції<br /> <span class="FF3">z(x, y)=x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>.</span><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Виписуємо рівняння, яке під силу визначити усім школярам<br /> <span class="FF3">x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>=c. </span><br /> Отримали множину концентричних кіл з центром в початку координат.<br /> Покажемо як будувати кола в Мейпл<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_6.gif" alt="лінії рівня x^2+y^2=c" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 6.</span> Визначити лінії рівня функції<br /> <span class="FF3">z=x<sup>y</sup>, (x&gt;0)</span>.<br /> <span class="FF2">Розв'язування: </span> Розписуємо рівняння <br /> <span class="FF3">x<sup>y</sup>=c,<br /> </span>Логарифмуємо обидві частини <span class="FF3"><br /> ln(x<sup>y</sup>)=ln(c), <br /> y•ln(x)=c</span>.<br /> Лініями рівня <span class="FF3">z(x,y)=x<sup>y</sup>, (x&gt;0)</span> є множина кривих <span class="FF3">y=c/ln(x)</span>.<br /> Побудуємо графіки в Мейпл для додатних та від'ємних сталих:<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_010.gif" alt="лінії рівня y=c/ln(x) в мейпл" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 7.</span> Знайти та побудувати лінії рівня<br /> <span class="FF3">z=x<sup>y</sup>e<sup>-x</sup></span>.<br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Записуємо рівняння лінії рівня та виражаємо з нього <span class="FF3">y(x,c)</span>:<br /> <img src="images/Fbz/fb_31.gif" alt="" border="0" /><br /> Лініями рівня є множина кривих <span class="FF3">y=(c+x)/ln(x)</span>.<br /> Наведемо код для побудови ліній рівня в Maple <br /> <span class="FF4">with(plots); <br /> q1 := plot((3+x)/ln(x), x = 0 .. 8, discont = true, color = blue);<br /> q2 := plot((10+x)/ln(x), x = 0 .. 8, discont = true, color = red); <br /> q3 := plot((-5+x)/ln(x), x = 0 .. 8, discont = true, color = green);<br /> display(q1, q2, q3);</span><br /> Тут команда <span class="FF3">with(plots); </span>підключає бібліотеку для роботи з графікою<br /> <span class="FF3">display</span> - виводить кілька графіків одночасно. <br /> <span class="FF3">discount</span> - функція, яка дозволяє будувати графік неперервно, або з асимптотами (розривно).<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_7.gif" alt="графіки в мейпл, лінії рівня" border="0" /></p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 8.</span> Побудувати лінії рівня функції двох змінних<br /> <span class="FF3">z(x, y)=√x√y. </span><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Прирівнюємо функцію до сталої та виражаємо <span class="FF3">y(x)</span><br /> <img src="images/Fbz/fb_29.gif" alt="лінії рівня, гіперболи" border="0" /><br /> Лініями рівня є множина рівносторонніх гіпербол, які знаходяться в І і ІІ квадрантах, асимптотами є осі координат <span class="FF3">Ox</span> і <span class="FF3">Oy</span>.<br /> Наведемо код в Мейплі для побудови графіка<br /> <span class="FF4">q1 := plot(5/x^2, x = -10 .. 8, y = 0 .. 10, discont = true, color = blue);</span><br /> інші 2 криві для с<sup>2</sup>=10 та с<sup>2</sup>=16.<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_8.gif" alt="графіки в мейпл, ліній рівня" border="0" /><br /> Далі навчимо Вас будувати поверхні рівня та обчислювати границі та екстремуми функцій багатьох змінних.</p> Поверхні рівня функції+Приклади 2021-12-12T12:29:33+02:00 2021-12-12T12:29:33+02:00 https://yukhym.com/uk/funk2/poverkhni-rivnia-funktsii-pryklady.html Yukhym Roman [email protected] <p><span class="FF2">Поверхнею рівня</span> називають такі поверхні, в кожній точці яких функція <span class="FF3">u=f(x,y,z)</span> трьох координат (змінних) має однакове значення<br /> <span class="FF3">f(x,y,z)=C=const.</span><br /> <br />На практиці <strong>визначення поверхні рівня</strong> зводиться до прирівняння функції трьох змінних до сталої, далі, якщо є можливо, вираженні однієї з координат через дві інші та сталу. В загальному поверхня рівня – це просторовий об'єкт і лише в часткових випадках отримаємо площини.<br /> На практичних, особливо де потрібно побудувати графік поверхні рівня, Вам не задаватимуть чогось надзвичайного.<br /> Достатьно знати рівняння площини та кілька фігур обертання, зокрема як будувати сферу, циліндр, конус (гіперболоїд, параболоїд, тор).<br /> В природі до поверхонь рівня відносяться поверхні рівної температури, рівного тиску, вологості. Наприклад для краплі води поверхнею рівня буде поверхня, що межує з повітрям (форма каплі, що бачимо).</p> <p><span class="FF1">Приклад 1.</span> Побудувати поверхні рівня функції<br /> <span class="FF3">u=x+y+z</span>.<br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Виписуємо рівняння поверхні рівня<br /> <span class="FF3">x+y+z=c</span>. <br /> При зміні сталої отримаємо множину паралельних площин, рівнонахилених до напрямку координатних осей.<br /> Схематично покажемо, як перетинають ці поверхні координатні площини.<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_3.gif" alt="поверхні рівня x+y+z=c" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 2.</span> <span class="FF3">u=x^2+y^2-z^2.</span><br /> <span class="FF2">Розв'язування: </span>Записуємо рівняння повехні рівня<br /> <span class="FF3">x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>-z<sup>2</sup>=c.</span><br /> Отримали множину двопорожнинних гіперболоїдів при <span class="FF3">u&lt;0</span>; <br /> множину однопорожнинних гіперболоїдів при <span class="FF3">u&gt;0</span>; <br /> конус при <span class="FF3">u=0</span>. <br />Таблицю з рисунками можливих поверхонь рівня наведено нижче <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_4.gif" alt="поверхні рівня, гіперболоїд та конус" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 3.</span> Визначити поверхню рівня функції<br /> <span class="FF3">u=(x-5)<sup>2</sup>+(y-3)<sup>2</sup>+(z-7)<sup>2</sup>.</span><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Складаємо рівняння поверхні рівня<br /> <span class="FF3">(x-5)<sup>2</sup>+(y-3)<sup>2</sup>+(z-7)<sup>2</sup>=c. </span><br />З рівняння бачимо, що це множина концентричних сфер з центром в точці (5;3;7).</p> <p><span class="FF1">Приклад 4.</span> Cкласти поверхню рівня та визначити її вигляд<br /> <span class="FF3">u=(x+y)<sup>2</sup>+z<sup>2</sup></span>.<br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> За наведеним вище алгоритмом записуємо<br /> <span class="FF3">(x+y)<sup>2</sup>+z<sup>2</sup>=c</span><br />Формула описує множину еліптичних циліндрів, спільною віссю яких є пряма <span class="FF3">x+y=0, z=0</span>.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 5.</span> Побудувати поверхню рівня функції <br /> <span class="FF3">u=z-ln(x+y)</span>·<span class="FF3">(x<sup>2</sup>-y).</span><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Прирівнюємо праву сторону до сталої<br /> <span class="FF3">z-ln(x+y)·(x<sup>2</sup>-y)=c. </span><br /> При <span class="FF3">с=0</span> будемо мати <br /> <span class="FF3">z=ln(x+y)·(x<sup>2</sup>-y)</span><br /> Побудуємо поверхню рівня в Мейплі<br /> <span class="FF4">plot3d(ln(x+y)*(x^2-y), x = 0 .. 5, y = 0 .. 6) ;</span><br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_011.gif" alt="" border="0" /> <br /> При інших сталих <span class="FF3">c</span> поверхня буде зміщатися вгору або вниз по осі <span class="FF3">Oz</span>.</p> <p>Подібних прикладів можна привести безліч, Вам головне з уроку знати, що таке поверхня рівня, і уявляти як геометрично виглядають простіші із них.</p> <p><span class="FF2">Поверхнею рівня</span> називають такі поверхні, в кожній точці яких функція <span class="FF3">u=f(x,y,z)</span> трьох координат (змінних) має однакове значення<br /> <span class="FF3">f(x,y,z)=C=const.</span><br /> <br />На практиці <strong>визначення поверхні рівня</strong> зводиться до прирівняння функції трьох змінних до сталої, далі, якщо є можливо, вираженні однієї з координат через дві інші та сталу. В загальному поверхня рівня – це просторовий об'єкт і лише в часткових випадках отримаємо площини.<br /> На практичних, особливо де потрібно побудувати графік поверхні рівня, Вам не задаватимуть чогось надзвичайного.<br /> Достатьно знати рівняння площини та кілька фігур обертання, зокрема як будувати сферу, циліндр, конус (гіперболоїд, параболоїд, тор).<br /> В природі до поверхонь рівня відносяться поверхні рівної температури, рівного тиску, вологості. Наприклад для краплі води поверхнею рівня буде поверхня, що межує з повітрям (форма каплі, що бачимо).</p> <p><span class="FF1">Приклад 1.</span> Побудувати поверхні рівня функції<br /> <span class="FF3">u=x+y+z</span>.<br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Виписуємо рівняння поверхні рівня<br /> <span class="FF3">x+y+z=c</span>. <br /> При зміні сталої отримаємо множину паралельних площин, рівнонахилених до напрямку координатних осей.<br /> Схематично покажемо, як перетинають ці поверхні координатні площини.<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_3.gif" alt="поверхні рівня x+y+z=c" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 2.</span> <span class="FF3">u=x^2+y^2-z^2.</span><br /> <span class="FF2">Розв'язування: </span>Записуємо рівняння повехні рівня<br /> <span class="FF3">x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>-z<sup>2</sup>=c.</span><br /> Отримали множину двопорожнинних гіперболоїдів при <span class="FF3">u&lt;0</span>; <br /> множину однопорожнинних гіперболоїдів при <span class="FF3">u&gt;0</span>; <br /> конус при <span class="FF3">u=0</span>. <br />Таблицю з рисунками можливих поверхонь рівня наведено нижче <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_4.gif" alt="поверхні рівня, гіперболоїд та конус" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 3.</span> Визначити поверхню рівня функції<br /> <span class="FF3">u=(x-5)<sup>2</sup>+(y-3)<sup>2</sup>+(z-7)<sup>2</sup>.</span><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Складаємо рівняння поверхні рівня<br /> <span class="FF3">(x-5)<sup>2</sup>+(y-3)<sup>2</sup>+(z-7)<sup>2</sup>=c. </span><br />З рівняння бачимо, що це множина концентричних сфер з центром в точці (5;3;7).</p> <p><span class="FF1">Приклад 4.</span> Cкласти поверхню рівня та визначити її вигляд<br /> <span class="FF3">u=(x+y)<sup>2</sup>+z<sup>2</sup></span>.<br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> За наведеним вище алгоритмом записуємо<br /> <span class="FF3">(x+y)<sup>2</sup>+z<sup>2</sup>=c</span><br />Формула описує множину еліптичних циліндрів, спільною віссю яких є пряма <span class="FF3">x+y=0, z=0</span>.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 5.</span> Побудувати поверхню рівня функції <br /> <span class="FF3">u=z-ln(x+y)</span>·<span class="FF3">(x<sup>2</sup>-y).</span><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Прирівнюємо праву сторону до сталої<br /> <span class="FF3">z-ln(x+y)·(x<sup>2</sup>-y)=c. </span><br /> При <span class="FF3">с=0</span> будемо мати <br /> <span class="FF3">z=ln(x+y)·(x<sup>2</sup>-y)</span><br /> Побудуємо поверхню рівня в Мейплі<br /> <span class="FF4">plot3d(ln(x+y)*(x^2-y), x = 0 .. 5, y = 0 .. 6) ;</span><br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_011.gif" alt="" border="0" /> <br /> При інших сталих <span class="FF3">c</span> поверхня буде зміщатися вгору або вниз по осі <span class="FF3">Oz</span>.</p> <p>Подібних прикладів можна привести безліч, Вам головне з уроку знати, що таке поверхня рівня, і уявляти як геометрично виглядають простіші із них.</p> Перетворення формули функції двох змінних 2021-12-13T11:15:04+02:00 2021-12-13T11:15:04+02:00 https://yukhym.com/uk/funk2/peretvorennia-formuly-funktsii-dvokh-zminnykh.html Yukhym Roman [email protected] <p>Сьогодні розглянемо завдання де потрібно зробити перехід від одних змінних до інших для функції двох змінних. Аглоритми, що тут розглянуті є універсальними і Ви їх повторно навчитеся застосовувати до інших подібних прикладів, що Вам задають.</p> <p><span class="FF1">Приклад 1.</span> Знайти <span class="FF3">f(1,y/x)</span>, якщо <span class="FF3">f(x,y)=2xy/(x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>)</span><br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_18.gif" alt="" border="0" /><br /> Розв'язування: Нехай маємо <br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_19.gif" alt="" border="0" /><br /> Тоді за умовою, замінюємо першу координату на <span class="FF3">x0=1</span>, другу – на <span class="FF3">y0=y/x</span>. <br /> Отримаємо: <br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_20.gif" alt="" border="0" /><br /> Думаю такий тип завдань Ви зможете виконати самостійно.</p> <p><span class="FF1">Приклад 2.</span> Нехай <span class="FF3">z=√y+f(√x-1)</span><br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_21.gif" alt="" border="0" /><br /> Знайти функції <span class="FF3">f</span> і <span class="FF3">z</span>, якщо <span class="FF3">z=x</span> при <span class="FF3">y=1</span>.<br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Перегляньте прийоми викорастані для вираження функції <span class="FF3">f(x)</span>.<br /> Підставимо в рівняння<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_21.gif" alt="" border="0" /><br /> значенння з умови <span class="FF3">z=x</span> при <span class="FF3">y=1</span>.<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_22.gif" alt="перетворенння функції" border="0" /><br /> переходячи до нової змінної <span class="FF3">t=√x-1</span>, отримаємо<br /> <span class="FF3">f(t)=2t+t<sup>2</sup></span>.<br /> Враховуючи умову <span class="FF3">z=√y+f(√x-1)</span> і нову зміну <span class="FF3">t=√x-1</span>, запишемо <br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_23.gif" alt="" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 3.</span> Знайти <span class="FF3">f(x,y)</span>, якщо <span class="FF3">f(x+y,y/x)=x<sup>2</sup>-y<sup>2</sup></span>. <br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Виконаємо певні маніпуляції зі змінними, щоб перейти до потрібних <br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_24.gif" alt="" border="0" /><br /> Підставимо отримані вирази в задану функцію: <br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_25.gif" alt="" border="0" /><br /> Переходячи до змінних x і y, отримаємо остаточно <br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_26.gif" alt="" border="0" /><br />Всіх перетворень тут не виписували, тому переконайтесь самостійно, що кінцева формула буде такою.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 4.</span> Знайти <span class="FF3">f(x)</span>, якщо <span class="FF3">f(y/x)</span><br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_33.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Виконуємо елементарні перетворення в правій частині, щоб добитися вигляду функції від <span class="FF3">y/x</span>:<br /> <br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_34.gif" alt="" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 5.</span> Нехай <span class="FF3">z=x+y+f(x-y)</span>. <br /> Знайти функції <span class="FF3">f</span> і <span class="FF3">z</span>, якщо <span class="FF3">z=x^2</span> при <span class="FF3">y=0</span>. <br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Підставимо значення з умови в функцію<br /> <span class="FF3">x<sup>2</sup>=x+0+f(x-0)</span>, <br /> звідси <span class="FF3">f(x)=x<sup>2</sup>-x</span>. <br /> Враховуючи умову <span class="FF3">z=x+y+f(x-y)</span>, запишемо <br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_35.gif" alt="" border="0" /></p> <p>Подібні приклади Ви не один раз зустрінете при вивченні функцій багатьох змінних. Які заміни змінних чи переходи слід виконувати ми тут розглянули. Єдине, що можемо порадити, вчіться розв'язувати самостійно.<br /> Лише перечитуванням готових розв'язків Ви успіху в математиці не досягнете!</p> <p>Сьогодні розглянемо завдання де потрібно зробити перехід від одних змінних до інших для функції двох змінних. Аглоритми, що тут розглянуті є універсальними і Ви їх повторно навчитеся застосовувати до інших подібних прикладів, що Вам задають.</p> <p><span class="FF1">Приклад 1.</span> Знайти <span class="FF3">f(1,y/x)</span>, якщо <span class="FF3">f(x,y)=2xy/(x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>)</span><br /> <img src="images/Fbz/fb_18.gif" alt="" border="0" /><br /> Розв'язування: Нехай маємо <br /> <img src="images/Fbz/fb_19.gif" alt="" border="0" /><br /> Тоді за умовою, замінюємо першу координату на <span class="FF3">x0=1</span>, другу – на <span class="FF3">y0=y/x</span>. <br /> Отримаємо: <br /> <img src="images/Fbz/fb_20.gif" alt="" border="0" /><br /> Думаю такий тип завдань Ви зможете виконати самостійно.</p> <p><span class="FF1">Приклад 2.</span> Нехай <span class="FF3">z=√y+f(√x-1)</span><br /> <img src="images/Fbz/fb_21.gif" alt="" border="0" /><br /> Знайти функції <span class="FF3">f</span> і <span class="FF3">z</span>, якщо <span class="FF3">z=x</span> при <span class="FF3">y=1</span>.<br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Перегляньте прийоми викорастані для вираження функції <span class="FF3">f(x)</span>.<br /> Підставимо в рівняння<br /> <img src="images/Fbz/fb_21.gif" alt="" border="0" /><br /> значенння з умови <span class="FF3">z=x</span> при <span class="FF3">y=1</span>.<br /> <img src="images/Fbz/fb_22.gif" alt="перетворенння функції" border="0" /><br /> переходячи до нової змінної <span class="FF3">t=√x-1</span>, отримаємо<br /> <span class="FF3">f(t)=2t+t<sup>2</sup></span>.<br /> Враховуючи умову <span class="FF3">z=√y+f(√x-1)</span> і нову зміну <span class="FF3">t=√x-1</span>, запишемо <br /> <img src="images/Fbz/fb_23.gif" alt="" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 3.</span> Знайти <span class="FF3">f(x,y)</span>, якщо <span class="FF3">f(x+y,y/x)=x<sup>2</sup>-y<sup>2</sup></span>. <br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Виконаємо певні маніпуляції зі змінними, щоб перейти до потрібних <br /> <img src="images/Fbz/fb_24.gif" alt="" border="0" /><br /> Підставимо отримані вирази в задану функцію: <br /> <img src="images/Fbz/fb_25.gif" alt="" border="0" /><br /> Переходячи до змінних x і y, отримаємо остаточно <br /> <img src="images/Fbz/fb_26.gif" alt="" border="0" /><br />Всіх перетворень тут не виписували, тому переконайтесь самостійно, що кінцева формула буде такою.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 4.</span> Знайти <span class="FF3">f(x)</span>, якщо <span class="FF3">f(y/x)</span><br /> <img src="images/Fbz/fb_33.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Виконуємо елементарні перетворення в правій частині, щоб добитися вигляду функції від <span class="FF3">y/x</span>:<br /> <br /> <img src="images/Fbz/fb_34.gif" alt="" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 5.</span> Нехай <span class="FF3">z=x+y+f(x-y)</span>. <br /> Знайти функції <span class="FF3">f</span> і <span class="FF3">z</span>, якщо <span class="FF3">z=x^2</span> при <span class="FF3">y=0</span>. <br /> <span class="FF2">Розв'язування:</span> Підставимо значення з умови в функцію<br /> <span class="FF3">x<sup>2</sup>=x+0+f(x-0)</span>, <br /> звідси <span class="FF3">f(x)=x<sup>2</sup>-x</span>. <br /> Враховуючи умову <span class="FF3">z=x+y+f(x-y)</span>, запишемо <br /> <img src="images/Fbz/fb_35.gif" alt="" border="0" /></p> <p>Подібні приклади Ви не один раз зустрінете при вивченні функцій багатьох змінних. Які заміни змінних чи переходи слід виконувати ми тут розглянули. Єдине, що можемо порадити, вчіться розв'язувати самостійно.<br /> Лише перечитуванням готових розв'язків Ви успіху в математиці не досягнете!</p> Часткова похідні І та ІІ порядку функції двох змінних 2021-12-13T14:40:50+02:00 2021-12-13T14:40:50+02:00 https://yukhym.com/uk/funk2/chastkova-pokhidni-1-ta-2-poriadku-funktsii-dvokh-zminnykh.html Yukhym Roman [email protected] <p><span class="FF2">Часткова похідна першого порядку</span> функції багатьох змінних <span class="FF3">u(x;y;z,…)</span> обчислюється за правилами, як і звичайна похідна для функції однієї змінної. <br /><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_40.gif" alt="" border="0" /><br /> При обчисленні похідних інші змінні не залежать від тієї по якій диференціюємо, і так для кожної змінної.<br /> <span class="FF2">Частковими похідними другого порядку</span> функції двох змінних <span class="FF3">u(x;y)</span> називається їх часткові похідні від часткових похідних першого порядку. <br /> <span class="FF4">Позначення других часткових похідних:</span><br /><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_41.gif" alt="формула часткових похідних 2 порядку" border="0" /><br /> Для функції трьох змінних до цих формул добавиться друга похідна по <span class="FF3">z</span> та дві мішані похідні по <span class="FF3">xz</span> та <span class="FF3">yz</span>. <br /> Аналогічно визначаються <span class="FF2">похідні вищих порядків</span>, наприклад <br /><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_42.gif" alt="" border="0" /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_43.gif" alt="" border="0" /><br /> і т.д. <br /> Частинні похідні, які відмінні одна від одної лише порядком диференціювання, називаються <span class="FF2">мішаними похідними</span>;<br /> вони є рівними між собою при умові, що неперервні в деякому околі точки <span class="FF3">M</span>. <br /><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_44.gif" alt="" border="0" /></p> <p>Далі наведемо приклади з практики студентів, які Вас можуть чекати. Перегляньте обчислення та оформлення завдань на похідні функцій <span class="FF3">u(x;y)</span>.</p> <h2 style="text-align: center;">Знайти часткові похідні першого і другого порядку функції двох змінних</h2> <p><span class="FF1">Приклад 1.</span> <span class="FF3">u=x<sup>4</sup>+y<sup>4</sup>-4x<sup>2</sup>y<sup>2</sup>.</span><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Пояснювати, як брати похідні тут не будемо. Для цього на сайті є окремий розділ, який вчить знаходити похідні.<br /> Знаходимо часткові похідні І порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_45.gif" alt="" border="0" /><br /> Часткові похідні II порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_46.gif" alt="похідні другого порядку" border="0" /><br /> Оскільки сама функція <span class="FF3">u(x;y)</span> і її часткові похідні першого порядку неперервні на всій області визначення, то мішані похідні рівні<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_47.gif" alt="" border="0" /><br /> .</p> <p><span class="FF1">Приклад 2.</span> <span class="FF3">u=x/y<sup>2</sup>.</span> <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Часткові похідні І порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_48.gif" alt="" border="0" /><br /> Часткові похідні II порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_49.gif" alt="" border="0" /><br /> Мішані похідні співпадають, оскільки функція <span class="FF3">u(x,y)</span> з її похідними першого порядку неперервна на всій області визначення.<br /> Ви можете заперечувати таз огляду на вигляд <span class="FF3"> u=x/y<sup>2</sup></span> стверджувати, що функція розривна при <span class="FF3">y=0</span>, але ця точка не входить в область визначення, а всюди поза точкою ф-я неперервна і диференційовна.</p> <p><span class="FF1">Приклад 3.</span> <span class="FF3">u=x•sin(x+y)</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Часткові похідні І порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_50.gif" alt="" border="0" /><br /> Часткові похідні II порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_51.gif" alt="" border="0" /><br /> Мішані похідні рівні між собою.</p> <p><span class="FF1">Приклад 4.</span> u=tan(x<sup>2</sup>/y<sup>2</sup>). <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Уважно перегляньте правила похідних від складених функцій, це спростить обчислення цього та наступних за ним прикладів. <br /> Часткові похідні І порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_52.gif" alt="" border="0" /><br /> Часткові похідні II порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_53.gif" alt="другі похідні u(x,y)" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 5.</span> <span class="FF3">u=ln(x+y<sup>2</sup>)</span>.<br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Часткові похідні І порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_54.gif" alt="" border="0" /><br /> Часткові похідні II порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_55.gif" alt="" border="0" /><br /> Як бачимо мішані похідні співпадають.</p> <p><span class="FF1">Приклад 6.</span>Знайти похідні першого та другого порядку функції<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_56.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Часткові похідні І порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_57.gif" alt="часткові похідні першого порядку" border="0" /><br /> Часткові похідні II порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_58.gif" alt="" border="0" /><br /> Часткові похідні І порядку можна віднайти набагато легше, якщо впізнати формулу з обернених тригонометричних функцій: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_59.gif" alt="" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 7 (2.2)</span> <span class="FF3">T=π√(l/g)</span>. Показати, що <br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_70.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span><br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_71.gif" alt="" border="0" /><br /> Знаходимо часткові похідні І порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_72.gif" alt="" border="0" /><br /> Підставимо отримані похідні у задане диференціальне рівняння: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_73.gif" alt="" border="0" /><br /> Отримали тотожність, тому задана функція 1 є розв'язком рівняння 2.</p> <p><span class="FF1">Приклад 8 (3.1)</span> <span class="FF3">{x=ρ•cos(φ), y=ρ•sin(φ)}</span>. <br /> Обчислити визначник складений з часткових похідних<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_74.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Визначаємо часткові похідні І порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_75.gif" alt="Часткові похідні І порядку" border="0" /><br /> Підставимо отримані похідні у заданий визначник і обчислимо його: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_76.gif" alt="" border="0" /><br /> Цей визначник є якобіаном переходу від декартових до полярних координат, і його неодноразово будете бачити в інтегруванні.</p> <p><span class="FF1">Приклад 9.</span> Знайти часткові похідні I та II порядку.<br /> <span class="FF3">u=1/√(x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>+z<sup>2</sup>).</span><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span>Спершу перетворимо функцію для зручності брати похідну<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_60.gif" alt="" border="0" /><br /> Знаходимо часткові похідні І порядку за правилом похідної складеної функції: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_61.gif" alt="обчислення похідних І порядку" border="0" /><br /> Далі часткові похідні II порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_62.gif" alt="Часткові похідні II порядку f(x,y)" border="0" /><br /> З коренями не всім легко даються похідні, тому будьте уважні при обчисленнях.</p> <p><span class="FF1">Приклад 10.</span> Знайти перші та друг часткові похідні<br /> <span class="FF3">u=x^(y/z).<br /> </span><span class="FF2">Обчислення:</span> Часткові похідні І порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_63.gif" alt="" border="0" /><br /> Часткові похідні II порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_64.gif" alt="Часткові похідні II порядку" border="0" /></p> <p>Часткові похідні потрібні для дослідження функцій багатьох змінних, пошуку точок екстремуму, перегинів, обчислення диференціалів, значення похідних в точці.<br /> Все поступово навчимося виконувати з наступних уроків.</p> <p><span class="FF2">Часткова похідна першого порядку</span> функції багатьох змінних <span class="FF3">u(x;y;z,…)</span> обчислюється за правилами, як і звичайна похідна для функції однієї змінної. <br /><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_40.gif" alt="" border="0" /><br /> При обчисленні похідних інші змінні не залежать від тієї по якій диференціюємо, і так для кожної змінної.<br /> <span class="FF2">Частковими похідними другого порядку</span> функції двох змінних <span class="FF3">u(x;y)</span> називається їх часткові похідні від часткових похідних першого порядку. <br /> <span class="FF4">Позначення других часткових похідних:</span><br /><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_41.gif" alt="формула часткових похідних 2 порядку" border="0" /><br /> Для функції трьох змінних до цих формул добавиться друга похідна по <span class="FF3">z</span> та дві мішані похідні по <span class="FF3">xz</span> та <span class="FF3">yz</span>. <br /> Аналогічно визначаються <span class="FF2">похідні вищих порядків</span>, наприклад <br /><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_42.gif" alt="" border="0" /><img src="images/Fbz/fb_43.gif" alt="" border="0" /><br /> і т.д. <br /> Частинні похідні, які відмінні одна від одної лише порядком диференціювання, називаються <span class="FF2">мішаними похідними</span>;<br /> вони є рівними між собою при умові, що неперервні в деякому околі точки <span class="FF3">M</span>. <br /><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_44.gif" alt="" border="0" /></p> <p>Далі наведемо приклади з практики студентів, які Вас можуть чекати. Перегляньте обчислення та оформлення завдань на похідні функцій <span class="FF3">u(x;y)</span>.</p> <h2 style="text-align: center;">Знайти часткові похідні першого і другого порядку функції двох змінних</h2> <p><span class="FF1">Приклад 1.</span> <span class="FF3">u=x<sup>4</sup>+y<sup>4</sup>-4x<sup>2</sup>y<sup>2</sup>.</span><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Пояснювати, як брати похідні тут не будемо. Для цього на сайті є окремий розділ, який вчить знаходити похідні.<br /> Знаходимо часткові похідні І порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_45.gif" alt="" border="0" /><br /> Часткові похідні II порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_46.gif" alt="похідні другого порядку" border="0" /><br /> Оскільки сама функція <span class="FF3">u(x;y)</span> і її часткові похідні першого порядку неперервні на всій області визначення, то мішані похідні рівні<br /><img src="images/Fbz/fb_47.gif" alt="" border="0" /><br /> .</p> <p><span class="FF1">Приклад 2.</span> <span class="FF3">u=x/y<sup>2</sup>.</span> <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Часткові похідні І порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_48.gif" alt="" border="0" /><br /> Часткові похідні II порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_49.gif" alt="" border="0" /><br /> Мішані похідні співпадають, оскільки функція <span class="FF3">u(x,y)</span> з її похідними першого порядку неперервна на всій області визначення.<br /> Ви можете заперечувати таз огляду на вигляд <span class="FF3"> u=x/y<sup>2</sup></span> стверджувати, що функція розривна при <span class="FF3">y=0</span>, але ця точка не входить в область визначення, а всюди поза точкою ф-я неперервна і диференційовна.</p> <p><span class="FF1">Приклад 3.</span> <span class="FF3">u=x•sin(x+y)</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Часткові похідні І порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_50.gif" alt="" border="0" /><br /> Часткові похідні II порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_51.gif" alt="" border="0" /><br /> Мішані похідні рівні між собою.</p> <p><span class="FF1">Приклад 4.</span> u=tan(x<sup>2</sup>/y<sup>2</sup>). <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Уважно перегляньте правила похідних від складених функцій, це спростить обчислення цього та наступних за ним прикладів. <br /> Часткові похідні І порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_52.gif" alt="" border="0" /><br /> Часткові похідні II порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_53.gif" alt="другі похідні u(x,y)" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 5.</span> <span class="FF3">u=ln(x+y<sup>2</sup>)</span>.<br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Часткові похідні І порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_54.gif" alt="" border="0" /><br /> Часткові похідні II порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_55.gif" alt="" border="0" /><br /> Як бачимо мішані похідні співпадають.</p> <p><span class="FF1">Приклад 6.</span>Знайти похідні першого та другого порядку функції<br /><img src="images/Fbz/fb_56.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Часткові похідні І порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_57.gif" alt="часткові похідні першого порядку" border="0" /><br /> Часткові похідні II порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_58.gif" alt="" border="0" /><br /> Часткові похідні І порядку можна віднайти набагато легше, якщо впізнати формулу з обернених тригонометричних функцій: <br /><img src="images/Fbz/fb_59.gif" alt="" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 7 (2.2)</span> <span class="FF3">T=π√(l/g)</span>. Показати, що <br /> <img src="images/Fbz/fb_70.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span><br /><img src="images/Fbz/fb_71.gif" alt="" border="0" /><br /> Знаходимо часткові похідні І порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_72.gif" alt="" border="0" /><br /> Підставимо отримані похідні у задане диференціальне рівняння: <br /><img src="images/Fbz/fb_73.gif" alt="" border="0" /><br /> Отримали тотожність, тому задана функція 1 є розв'язком рівняння 2.</p> <p><span class="FF1">Приклад 8 (3.1)</span> <span class="FF3">{x=ρ•cos(φ), y=ρ•sin(φ)}</span>. <br /> Обчислити визначник складений з часткових похідних<br /><img src="images/Fbz/fb_74.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Визначаємо часткові похідні І порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_75.gif" alt="Часткові похідні І порядку" border="0" /><br /> Підставимо отримані похідні у заданий визначник і обчислимо його: <br /><img src="images/Fbz/fb_76.gif" alt="" border="0" /><br /> Цей визначник є якобіаном переходу від декартових до полярних координат, і його неодноразово будете бачити в інтегруванні.</p> <p><span class="FF1">Приклад 9.</span> Знайти часткові похідні I та II порядку.<br /> <span class="FF3">u=1/√(x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>+z<sup>2</sup>).</span><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span>Спершу перетворимо функцію для зручності брати похідну<br /> <img src="images/Fbz/fb_60.gif" alt="" border="0" /><br /> Знаходимо часткові похідні І порядку за правилом похідної складеної функції: <br /><img src="images/Fbz/fb_61.gif" alt="обчислення похідних І порядку" border="0" /><br /> Далі часткові похідні II порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_62.gif" alt="Часткові похідні II порядку f(x,y)" border="0" /><br /> З коренями не всім легко даються похідні, тому будьте уважні при обчисленнях.</p> <p><span class="FF1">Приклад 10.</span> Знайти перші та друг часткові похідні<br /> <span class="FF3">u=x^(y/z).<br /> </span><span class="FF2">Обчислення:</span> Часткові похідні І порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_63.gif" alt="" border="0" /><br /> Часткові похідні II порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_64.gif" alt="Часткові похідні II порядку" border="0" /></p> <p>Часткові похідні потрібні для дослідження функцій багатьох змінних, пошуку точок екстремуму, перегинів, обчислення диференціалів, значення похідних в точці.<br /> Все поступово навчимося виконувати з наступних уроків.</p> Похідні вищих порядків ф-ї двох змінних 2021-12-13T16:14:02+02:00 2021-12-13T16:14:02+02:00 https://yukhym.com/uk/funk2/pokhidni-vyshchykh-poriadkiv-f-dvokh-zminnykh.html Yukhym Roman [email protected] <p>Алгоритм обчислення похідних вищих порядків ідентичний до того, що ви робите, щоб знайти часткову похідну першого<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_40.gif" alt="" border="0" /><br /> чи другого порядку<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_41.gif" alt="формула часткових похідних 2 порядку" border="0" /><br /> Третя часткова похідна утворюється диференціюванням похідних другого порядку, четверта часткова похідна – обчисленням похідних від похідної 3 порядку за змінними<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_92.gif" alt="формула часткових похідних 2 порядку" border="0" /><br /> і т. д.<br /> На практиці рідко просять знайти похідні вище 5 порядку, виняток становлять завдання з експонентами та тригонометричними ф-ми, де легко вловити закономірність обчислення похідних.</p> <p>Почнемо з простіших завдань, які не увійшли до попереднього уроку, а далі важчі.</p> <p><span class="FF1">Приклад 1.</span> Знайти частинні похідні першого та другого порядку<br /> <span class="FF3">u=cos(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>)</span><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Часткові похідні І порядку:<br /> ∂u/∂x=-3x<sup>2</sup>·sin(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>);<br /> ∂u/∂y=-2y·sin(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>).<br /> Часткові похідні ІІ порядку:<br /> ∂<sup>2</sup>u/∂x<sup>2</sup>=∂u/∂x(-3x<sup>2</sup>·sin(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>))=<br /> = -6x·sin(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>)-9x<sup>4</sup>·cos(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>);<br /> <br /> ∂<sup>2</sup>u/∂y<sup>2</sup>=∂u/∂y(-2y·sin(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>))=<br /> = -2·sin(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>)-4y<sup>2</sup>·cos(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>);<br /> <br /> ∂<sup>2</sup>u/∂y∂x=∂u/∂y(-3x<sup>2</sup>·sin(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>))=<br /> = -6yx<sup>2</sup>·cos(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>).<br /> На сайті постійно вивчаємо математичні пакети, тому покажемо як 1 та 2 часткові похідні обчислювати в мейплі<br /> <span class="FF4">f := cos(x^3+y^2); <br /> d_x := diff(f, x);<br /> d_y := diff(f, y);<br /> d_xx := diff(f, x, x); <br /> d_yy := diff(f, y, y); <br /> d_xy := diff(f, x, y);</span><br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_89.gif" alt="друга похідна в мейпл" border="0" /><br /> Змінюємо функцію і маємо готовий калькулятор часткових похідних</p> <p><span class="FF14">Приклад 2.</span> Знайти часткові похідні третього порядку <span class="FF3">∂<sup>3</sup>f/∂x<sup>3</sup>,∂<sup>3</sup>f/∂y<sup>3</sup></span><br /> <span class="FF3">f=exp(y+x<sup>2</sup>)</span><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span>Експоненту легко як інтегрувати так і диференціювати.<br /> Не забуваємо, що маємо складену функцію та знаходимо часткові похідні 1-3 порядку <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_91.gif" alt="часткові похідні 1-3 порядку" border="0" /><br /> Перевіримо їх в Мейплі, заодно обчислимо мішані похідні третього порядку. <br /> Для цього до вище виписаного коду додамо третю часткову похідну<br /> <span class="FF4">d_xxx := diff(f, x, x, x); <br /> d_yyx := diff(f, y, y, x); <br /> d_yxx := diff(f, y, x, x); <br /> d_xxx := diff(f, y, y, y) </span><br /> В результаті отримаємо<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_90.gif" alt="обчислення похідної в мейплі" border="0" /><br /> При наборі формул теж слід уважно дивитися, щоб не допустити помилок.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 3 (2.1)</span> <span class="FF3">z=ln(x<sup>2</sup>+xy+y<sup>2</sup>). <br /> </span> Показати, що має місце рівняння в частвових похідних<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_65.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Часткові похідні І порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_66.gif" alt="" border="0" /><br /> Підставимо отримані похідні у задане диференціальне рівняння: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_67.gif" alt="" border="0" /><br /> Отримали тотожність, тому задана функція є розв'язком рівняння <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_68.gif" alt="" border="0" /><br /> що і треба було довести.</p> <p><span class="FF1">Приклад 4 (4.1)</span> Задана функція двох змінних<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_77.gif" alt="" border="0" /><br /> Знайти третю похідну<img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_78.gif" alt="" border="0" /> у точці (-1;1). <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Часткові похідні І порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_79.gif" alt="часткова похідна І порядку" border="0" /><br /> Часткові похідні ІІ порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_80.gif" alt="" border="0" /><br /> Часткові похідні ІІІ порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_81.gif" alt="" border="0" /><br /> Обчислимо часткову похідну 3 порядку у точці <span class="FF3">(-1;1)</span>. <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_82.gif" alt="" border="0" /><br /> Якщо попередньо спростити вираз функції<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_83.gif" alt="" border="0" /><br /> то відшукання часткової похідної І порядку стає легким. <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_84.gif" alt="" border="0" /><br /> Відповідно і похідні вищих порядків легше знаходити.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 5 (4.2)</span> <span class="FF3">z=x<sup>4</sup>+x<sup>3</sup>y+x<sup>2</sup>y<sup>2</sup>+xy<sup>3</sup>+y<sup>4</sup></span>. <br /> Знайти частинні похідні четвертого порядку. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> У функціях подібного виду похідна вищого порядку береться лише від виразів, у яких змінні мають степінь не нижче порядку похідної по кожній змінній, решта – нулі, оскільки на певних етапах вони стають константами, а похідна від сталої рівна 0.<br /> Знаючи це правило, можемо записати<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_85.gif" alt="четверті частові похідні" border="0" /><br /> Спробуйте перевірити самостійно.</p> <p><span class="FF1">Приклад 6 (4.3)</span> Знайти четверті похідні<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_86.gif" alt="" border="0" /><br /> якщо функція має вигляд<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_87.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Нагадуємо правило, що у многочленах з кількома змінними похідна вищого порядку береться лише для виразів, змінні яких мають степінь, який рівний або вище порядку похідної по кожній змінній, решта – нулі. Це тому, що після ряду диференціювань залишаються тільки сталі.<br /> Тому аналізуючи вигляд ф-ї, отримаємо <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/fb_88.gif" alt="четверта похідна" border="0" /><br /> Для перевірки розв'яжіть це завдання самостійно.</p> <p>Алгоритм обчислення похідних вищих порядків ідентичний до того, що ви робите, щоб знайти часткову похідну першого<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_40.gif" alt="" border="0" /><br /> чи другого порядку<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_41.gif" alt="формула часткових похідних 2 порядку" border="0" /><br /> Третя часткова похідна утворюється диференціюванням похідних другого порядку, четверта часткова похідна – обчисленням похідних від похідної 3 порядку за змінними<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_92.gif" alt="формула часткових похідних 2 порядку" border="0" /><br /> і т. д.<br /> На практиці рідко просять знайти похідні вище 5 порядку, виняток становлять завдання з експонентами та тригонометричними ф-ми, де легко вловити закономірність обчислення похідних.</p> <p>Почнемо з простіших завдань, які не увійшли до попереднього уроку, а далі важчі.</p> <p><span class="FF1">Приклад 1.</span> Знайти частинні похідні першого та другого порядку<br /> <span class="FF3">u=cos(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>)</span><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Часткові похідні І порядку:<br /> ∂u/∂x=-3x<sup>2</sup>·sin(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>);<br /> ∂u/∂y=-2y·sin(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>).<br /> Часткові похідні ІІ порядку:<br /> ∂<sup>2</sup>u/∂x<sup>2</sup>=∂u/∂x(-3x<sup>2</sup>·sin(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>))=<br /> = -6x·sin(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>)-9x<sup>4</sup>·cos(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>);<br /> <br /> ∂<sup>2</sup>u/∂y<sup>2</sup>=∂u/∂y(-2y·sin(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>))=<br /> = -2·sin(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>)-4y<sup>2</sup>·cos(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>);<br /> <br /> ∂<sup>2</sup>u/∂y∂x=∂u/∂y(-3x<sup>2</sup>·sin(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>))=<br /> = -6yx<sup>2</sup>·cos(x<sup>3</sup>+y<sup>2</sup>).<br /> На сайті постійно вивчаємо математичні пакети, тому покажемо як 1 та 2 часткові похідні обчислювати в мейплі<br /> <span class="FF4">f := cos(x^3+y^2); <br /> d_x := diff(f, x);<br /> d_y := diff(f, y);<br /> d_xx := diff(f, x, x); <br /> d_yy := diff(f, y, y); <br /> d_xy := diff(f, x, y);</span><br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_89.gif" alt="друга похідна в мейпл" border="0" /><br /> Змінюємо функцію і маємо готовий калькулятор часткових похідних</p> <p><span class="FF14">Приклад 2.</span> Знайти часткові похідні третього порядку <span class="FF3">∂<sup>3</sup>f/∂x<sup>3</sup>,∂<sup>3</sup>f/∂y<sup>3</sup></span><br /> <span class="FF3">f=exp(y+x<sup>2</sup>)</span><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span>Експоненту легко як інтегрувати так і диференціювати.<br /> Не забуваємо, що маємо складену функцію та знаходимо часткові похідні 1-3 порядку <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_91.gif" alt="часткові похідні 1-3 порядку" border="0" /><br /> Перевіримо їх в Мейплі, заодно обчислимо мішані похідні третього порядку. <br /> Для цього до вище виписаного коду додамо третю часткову похідну<br /> <span class="FF4">d_xxx := diff(f, x, x, x); <br /> d_yyx := diff(f, y, y, x); <br /> d_yxx := diff(f, y, x, x); <br /> d_xxx := diff(f, y, y, y) </span><br /> В результаті отримаємо<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/fb_90.gif" alt="обчислення похідної в мейплі" border="0" /><br /> При наборі формул теж слід уважно дивитися, щоб не допустити помилок.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 3 (2.1)</span> <span class="FF3">z=ln(x<sup>2</sup>+xy+y<sup>2</sup>). <br /> </span> Показати, що має місце рівняння в частвових похідних<br /><img src="images/Fbz/fb_65.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Часткові похідні І порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_66.gif" alt="" border="0" /><br /> Підставимо отримані похідні у задане диференціальне рівняння: <br /><img src="images/Fbz/fb_67.gif" alt="" border="0" /><br /> Отримали тотожність, тому задана функція є розв'язком рівняння <br /><img src="images/Fbz/fb_68.gif" alt="" border="0" /><br /> що і треба було довести.</p> <p><span class="FF1">Приклад 4 (4.1)</span> Задана функція двох змінних<br /><img src="images/Fbz/fb_77.gif" alt="" border="0" /><br /> Знайти третю похідну<img src="images/Fbz/fb_78.gif" alt="" border="0" /> у точці (-1;1). <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Часткові похідні І порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_79.gif" alt="часткова похідна І порядку" border="0" /><br /> Часткові похідні ІІ порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_80.gif" alt="" border="0" /><br /> Часткові похідні ІІІ порядку: <br /><img src="images/Fbz/fb_81.gif" alt="" border="0" /><br /> Обчислимо часткову похідну 3 порядку у точці <span class="FF3">(-1;1)</span>. <br /><img src="images/Fbz/fb_82.gif" alt="" border="0" /><br /> Якщо попередньо спростити вираз функції<br /><img src="images/Fbz/fb_83.gif" alt="" border="0" /><br /> то відшукання часткової похідної І порядку стає легким. <br /><img src="images/Fbz/fb_84.gif" alt="" border="0" /><br /> Відповідно і похідні вищих порядків легше знаходити.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 5 (4.2)</span> <span class="FF3">z=x<sup>4</sup>+x<sup>3</sup>y+x<sup>2</sup>y<sup>2</sup>+xy<sup>3</sup>+y<sup>4</sup></span>. <br /> Знайти частинні похідні четвертого порядку. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> У функціях подібного виду похідна вищого порядку береться лише від виразів, у яких змінні мають степінь не нижче порядку похідної по кожній змінній, решта – нулі, оскільки на певних етапах вони стають константами, а похідна від сталої рівна 0.<br /> Знаючи це правило, можемо записати<br /><img src="images/Fbz/fb_85.gif" alt="четверті частові похідні" border="0" /><br /> Спробуйте перевірити самостійно.</p> <p><span class="FF1">Приклад 6 (4.3)</span> Знайти четверті похідні<br /><img src="images/Fbz/fb_86.gif" alt="" border="0" /><br /> якщо функція має вигляд<br /><img src="images/Fbz/fb_87.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Нагадуємо правило, що у многочленах з кількома змінними похідна вищого порядку береться лише для виразів, змінні яких мають степінь, який рівний або вище порядку похідної по кожній змінній, решта – нулі. Це тому, що після ряду диференціювань залишаються тільки сталі.<br /> Тому аналізуючи вигляд ф-ї, отримаємо <br /><img src="images/Fbz/fb_88.gif" alt="четверта похідна" border="0" /><br /> Для перевірки розв'яжіть це завдання самостійно.</p> Повний диференціал функції двох, трьох змінних 2021-12-14T14:28:57+02:00 2021-12-14T14:28:57+02:00 https://yukhym.com/uk/funk2/povnyi-dyferentsial-funktsii-dvokh-trokh-zminnykh.html Yukhym Roman [email protected] <p>На уроці навчимося обчислювати диференціали функцій двох та трьох змінних. Спершу наведемо формули та правила обчислення диференціалів, а далі готові приклади знаходження диференціалів I та II порядку.</p> <p>Нехай задана функція <span class="FF3">u=f(x;y;z)</span>, яка диференційовна в кожній точці області визначення. Тоді для неї існує <span class="FF4">повний диференціал</span>:</p> <p align="center"><span class="FF">Диференціал І порядку</span><br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_70.gif" alt="диференціал 1 порядку f(x,y,z)" border="0" /><br /> <span class="FF">Диференціал II порядку та старших</span><br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_71.gif" alt="формула диференціалу 2 порядку" border="0" /></p> <p>Поклавши одну зі змінних рівною нулю отримуємо <span class="FF">формули повних диференціалів для функції двох змінних</span><br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_72.gif" alt="диференціал функції двох змінних" border="0" /></p> <p align="center"><span class="FF">Правила диференціювання суми, добутку, та частки функцій </span></p> <p>Якщо функції <span class="FF3">u(x,y,z), v(x,y,z)</span> - диференційовні на області визначення, то справедливі формули<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/osn_diff1.gif" alt="" border="0" /><br /> Якщо маємо складені функції наступного виду, то їх відповідні диференціали можна знайти за формулами: <br /> <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/osn_diff.gif" alt="" border="0" /></p> <p>Наприклад, для функції <span class="FF3">u=e<sup>x+y</sup></span> за формулою <strong>4а</strong> диференціал першого роду рівний<br /> <span class="FF3">du=d(e<sup>x+y</sup>)=e<sup>x+y</sup>·d(x+y)=e<sup>x+y</sup>·(dx+dy)</span>,<br /> диференціал 2 роду обчислюємо за правилом<br /> <span class="FF3">d<sup>2</sup>u=d(du)=d(e<sup>x+y</sup>·(dx+dy))=e<sup>x+y</sup>·dx<sup>2</sup>+2e<sup>x+y</sup>dxdy+e<sup>x+y</sup>dy<sup>2</sup>.</span><br /> Для функцій багатьох змінних має місце інваріантність форми (першого) диференціала, як і для функції однієї змінної!</p> <p>Далі розберемо готові розв'язки з практичних, які Ви повинні знати як робити та оформляти. Основні формули потрібні для обчислень будуть підкреслені червоним прямокутником.</p> <h2 style="text-align: center;">Знайти диференціали першого і другого порядку f(x, y)</h2> <p><span class="FF1">Приклад 1.1</span> <span class="FF3">u=x<sup>m</sup>∙y<sup>n</sup></span>, (<span class="FF3">x, y</span> - незалежні змінні) <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Степеневу функцію не важко диференціювати.<br /> Знаходимо диференціал І порядку: <br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_11.gif" alt="" border="0" /><br />Диференціал II порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_12.gif" alt="диференціал II порядку" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 1.2 д</span> <span class="FF3">u=x/y</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Перегляньте, як знаходити диференціали обернених функцій: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_13.gif" alt="" border="0" /><br /> Для порівняння можете зіставити з формулою (5) правил обчислення диференціалів, що наведені на початку уроку в таблиці. <br />Диференціал II порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_14.gif" alt="" border="0" /><br /> Правила, що тут виділені у формулах Вам допоможуть швидко засвоїти теоретичний матеріал.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 1.2</span> <span class="FF3">u=√(x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>)</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Диференціал 1 порядку для кореневої функції обчислюємо за формулою <strong class="FF3">2в</strong>: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_15.gif" alt="" border="0" /><br /> Диференціал 2 порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_16.gif" alt="диференціал 2 порядку" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 1.3</span> <span class="FF3">u=exp(xy)</span><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Знаходимо диференціал І порядку від експоненти : <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_17.gif" alt="" border="0" /><br /> Щоб знати диференціал II порядку повторно диференціюємо <span class="FF3">du</span>: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_18.gif" alt="другий диференціал" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 1.4</span> Знайти диференціали першого та другого порядку функції трьох змінних<span class="FF3"><br /> u=z/(x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>)</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Диференціал І порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_19.gif" alt="диференціал 1 порядку" border="0" /><br /> Частинні похідні можна перевіряти в математичних пакетах, зокрема в Мейплі код для похідних за змінними має вигляд:<br /> <span class="FF4">u := z/(x^2+y^2);<br /> d_x := diff(u, x); d_y := diff(u, y); d_z := diff(u, z);</span><br /> В результаті отримаємо складові диференціалу першого порядку <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_73.gif" alt="часткові похідні в Мейпл" border="0" /><br /> Щоб знайти диференціал II порядку повторно диференціюємо <span class="FF3">du</span> за трьома змінними, після чого групуємо подібні доданки: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_20.gif" alt="другий диференціал" border="0" /><br /> Щоб не помилитись при обчисленні <span class="FF3">d<sup>2</sup>u</span> розбийте перший диференціал на три доданки, а далі кожен з них диференціюйте за кожною зі змінних. Після того групуєте доданки при однакових парах <span class="FF3">dx<sup>2</sup>, dy<sup>2</sup>,dz<sup>2</sup>,dxdy, dxdz, dydz</span>.<br /> Ця методика справедлива і для функції багатьох змінних.</p> <p> </p> <p>На уроці навчимося обчислювати диференціали функцій двох та трьох змінних. Спершу наведемо формули та правила обчислення диференціалів, а далі готові приклади знаходження диференціалів I та II порядку.</p> <p>Нехай задана функція <span class="FF3">u=f(x;y;z)</span>, яка диференційовна в кожній точці області визначення. Тоді для неї існує <span class="FF4">повний диференціал</span>:</p> <p align="center"><span class="FF">Диференціал І порядку</span><br /> <img src="images/Fbz/diff_70.gif" alt="диференціал 1 порядку f(x,y,z)" border="0" /><br /> <span class="FF">Диференціал II порядку та старших</span><br /> <img src="images/Fbz/diff_71.gif" alt="формула диференціалу 2 порядку" border="0" /></p> <p>Поклавши одну зі змінних рівною нулю отримуємо <span class="FF">формули повних диференціалів для функції двох змінних</span><br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/diff_72.gif" alt="диференціал функції двох змінних" border="0" /></p> <p align="center"><span class="FF">Правила диференціювання суми, добутку, та частки функцій </span></p> <p>Якщо функції <span class="FF3">u(x,y,z), v(x,y,z)</span> - диференційовні на області визначення, то справедливі формули<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/osn_diff1.gif" alt="" border="0" /><br /> Якщо маємо складені функції наступного виду, то їх відповідні диференціали можна знайти за формулами: <br /> <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/osn_diff.gif" alt="" border="0" /></p> <p>Наприклад, для функції <span class="FF3">u=e<sup>x+y</sup></span> за формулою <strong>4а</strong> диференціал першого роду рівний<br /> <span class="FF3">du=d(e<sup>x+y</sup>)=e<sup>x+y</sup>·d(x+y)=e<sup>x+y</sup>·(dx+dy)</span>,<br /> диференціал 2 роду обчислюємо за правилом<br /> <span class="FF3">d<sup>2</sup>u=d(du)=d(e<sup>x+y</sup>·(dx+dy))=e<sup>x+y</sup>·dx<sup>2</sup>+2e<sup>x+y</sup>dxdy+e<sup>x+y</sup>dy<sup>2</sup>.</span><br /> Для функцій багатьох змінних має місце інваріантність форми (першого) диференціала, як і для функції однієї змінної!</p> <p>Далі розберемо готові розв'язки з практичних, які Ви повинні знати як робити та оформляти. Основні формули потрібні для обчислень будуть підкреслені червоним прямокутником.</p> <h2 style="text-align: center;">Знайти диференціали першого і другого порядку f(x, y)</h2> <p><span class="FF1">Приклад 1.1</span> <span class="FF3">u=x<sup>m</sup>∙y<sup>n</sup></span>, (<span class="FF3">x, y</span> - незалежні змінні) <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Степеневу функцію не важко диференціювати.<br /> Знаходимо диференціал І порядку: <br /> <img src="images/Fbz/diff_11.gif" alt="" border="0" /><br />Диференціал II порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_12.gif" alt="диференціал II порядку" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 1.2 д</span> <span class="FF3">u=x/y</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Перегляньте, як знаходити диференціали обернених функцій: <br /><img src="images/Fbz/diff_13.gif" alt="" border="0" /><br /> Для порівняння можете зіставити з формулою (5) правил обчислення диференціалів, що наведені на початку уроку в таблиці. <br />Диференціал II порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_14.gif" alt="" border="0" /><br /> Правила, що тут виділені у формулах Вам допоможуть швидко засвоїти теоретичний матеріал.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 1.2</span> <span class="FF3">u=√(x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>)</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Диференціал 1 порядку для кореневої функції обчислюємо за формулою <strong class="FF3">2в</strong>: <br /><img src="images/Fbz/diff_15.gif" alt="" border="0" /><br /> Диференціал 2 порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_16.gif" alt="диференціал 2 порядку" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 1.3</span> <span class="FF3">u=exp(xy)</span><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Знаходимо диференціал І порядку від експоненти : <br /><img src="images/Fbz/diff_17.gif" alt="" border="0" /><br /> Щоб знати диференціал II порядку повторно диференціюємо <span class="FF3">du</span>: <br /><img src="images/Fbz/diff_18.gif" alt="другий диференціал" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 1.4</span> Знайти диференціали першого та другого порядку функції трьох змінних<span class="FF3"><br /> u=z/(x<sup>2</sup>+y<sup>2</sup>)</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Диференціал І порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_19.gif" alt="диференціал 1 порядку" border="0" /><br /> Частинні похідні можна перевіряти в математичних пакетах, зокрема в Мейплі код для похідних за змінними має вигляд:<br /> <span class="FF4">u := z/(x^2+y^2);<br /> d_x := diff(u, x); d_y := diff(u, y); d_z := diff(u, z);</span><br /> В результаті отримаємо складові диференціалу першого порядку <br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/diff_73.gif" alt="часткові похідні в Мейпл" border="0" /><br /> Щоб знайти диференціал II порядку повторно диференціюємо <span class="FF3">du</span> за трьома змінними, після чого групуємо подібні доданки: <br /><img src="images/Fbz/diff_20.gif" alt="другий диференціал" border="0" /><br /> Щоб не помилитись при обчисленні <span class="FF3">d<sup>2</sup>u</span> розбийте перший диференціал на три доданки, а далі кожен з них диференціюйте за кожною зі змінних. Після того групуєте доданки при однакових парах <span class="FF3">dx<sup>2</sup>, dy<sup>2</sup>,dz<sup>2</sup>,dxdy, dxdz, dydz</span>.<br /> Ця методика справедлива і для функції багатьох змінних.</p> <p> </p> Диференціали вищих порядків функцій двох змінних + приклади 2021-12-14T16:08:09+02:00 2021-12-14T16:08:09+02:00 https://yukhym.com/uk/funk2/dyferentsialy-vyshchykh-poriadkiv-funktsii-dvokh-zminnykh-pryklady.html Yukhym Roman [email protected] <p>Повторимо формули, як обчислювати диференціали першого та другого порядку для функції двох та трьох змінних, що були наведені на попередньому уроці та перейдемо до обчислення диференціалів вищих порядків.</p> <p>Якщо задана диференційовна функція трьох змінних <span class="FF3">u=f(x;y;z)</span> то повний диференціал обчислюють за формулами:</p> <p><span class="FF">Диференціал І порядку</span><br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_70.gif" alt="диференціал 1 порядку f(x,y,z)" border="0" /> (1)<br /> <span class="FF">Диференціал II порядку та старших</span><br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_71.gif" alt="формула диференціалу 2 порядку" border="0" />(2)<br />Як знайти частинні похідні вчили на попередніх уроках і продовжимо тут, це всього навсього звичайні похідні за конкретними змінними, при цьому решту змінних в функції вважаємо незалежними від тієї, по якій обчислюємо похідну.</p> <p><span class="FF">Формули повних диференціалів для функції двох змінних u=f(x, y):</span><br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_72.gif" alt="диференціал функції двох змінних" border="0" /> (3)</p> <p>Оскільки для обчислення диференціалів вищих порядків необхідно знайти диференціал на порядок нижче<br /> <span class="FF3">d<sup>n</sup>u=d(d<sup>n-1</sup>u)</span>, (4)<br /> то і перший і другий диференціали будемо тут знаходити. <br /> Наведемо формули основних диференціалів, щоб постійно не звертатися до таблиці похідних<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/Fbz/osn_diff.gif" alt="" border="0" /> <br /> Переходимо до практичних з яких навчимося, як знайти повний диференціал другого та вищих порядків.</p> <p><span class="FF1">Приклад 2.1</span> Обчислити перший та другий диференціали<br /> <span class="FF3">u=cos(x+y<sup>2</sup>)</span><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> За формулою (6) таблиці основних диференціалів розписуємо<br /> <span class="FF3">du=d(cos(x+y<sup>2</sup>))=-sin(x+y<sup>2</sup>)d(x+y<sup>2</sup>)=-sin(x+y<sup>2</sup>)dx-2y∙sin(x+y<sup>2</sup>)dy</span>.<br /> Щоб знайти другий диференціал застосовуємо формулу (3)<br /> <span class="FF3">d<sup>2</sup>u=-cos(</span><span class="FF3">x+y<sup>2</sup></span>)dx<sup>2</sup><span class="FF3">-4y∙cos(x+y<sup>2</sup>)</span>dxdy<span class="FF3">-4y<sup>2</sup>∙cos(x+y<sup>2</sup>)</span>dy<sup>2</sup></p> <p><span class="FF1">Приклад 2.2</span> Знайти диференціал третього порядку <span class="FF3">d<sup>3</sup>u</span>, якщо <span class="FF3">u=x<sup>3</sup>+y<sup>3</sup>-3xy(x-y)</span><br /><br /> <span class="FF2">Обчислення: Розпишемо функцію<br /></span><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_21.gif" alt="" border="0" /><br />Складемо диференціал І порядку за формулою (3): <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_22.gif" alt="" border="0" /><br /> Диференціал II порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_23.gif" alt="повний диференціал 2 порядку" border="0" /><br /> Обчислення: Диференціал IIІ порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_24.gif" alt="диференціал третього порядку" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 2.3</span> Обчислити десятий диференціал <span class="FF3">d<sup>10</sup>u</span>, якщо <span class="FF3">u=ln(x+y)</span><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Диференціал І порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_25.gif" alt="" border="0" /><br /> Диференціал II порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_26.gif" alt="" border="0" /><br /> Диференціал IIІ порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_27.gif" alt="обчислення диференціалу третього порядку" border="0" /><br /> Аналізуючи формули диференціалів першого - третього порядку вловлюємо закономірність, яка дозволяє виписати формулу<br /> диференціалу IV порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_28.gif" alt="" border="0" /><br /> та старших. <br />Диференціал <span class="FF3">n</span>-го порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_29.gif" alt="" border="0" /><br /> Звідси диференціал <span class="FF3">X</span> порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_30.gif" alt="10 диференціал" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 2.4</span> Знайти третій диференціал <span class="FF3">d<sup>3</sup>u</span>, якщо <span class="FF3">u=xyz</span>.<br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Диференціал І порядку: <br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_31.gif" alt="" border="0" /><br />Диференціал ІI порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_32.gif" alt="" border="0" /><br />Диференціал ІII порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_33.gif" alt="" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 2.5</span> Визначити <span class="FF3">d<sup>n</sup>u</span>, якщо <span class="FF3">u=exp(a∙x+b∙y)</span>.<br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Диференціал І порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_34.gif" alt="" border="0" /><br />Диференціал ІI порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_35.gif" alt="диференціал ІI порядку" border="0" /><br /> Диференціал ІII порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_36.gif" alt="диференціал третього порядку" border="0" /><br /> Диференціал <span class="FF3">n</span>-го порядку: <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_37.gif" alt="" border="0" /></p> <p>Якщо маєте труднощі з обчисленням повних диференціалів другого чи вищих порядків, не знаєте як знайти похідні складених функцій, можете звертатись за допомогою або консультацією. <br /> На практичних Вам потрібно знати або мати перед очима таблиці похідних, далі вміти їх застосувати для обчислення частинних похідних, а вже скласти формулу деренціалів функцій не важко.</p> <p>Повторимо формули, як обчислювати диференціали першого та другого порядку для функції двох та трьох змінних, що були наведені на попередньому уроці та перейдемо до обчислення диференціалів вищих порядків.</p> <p>Якщо задана диференційовна функція трьох змінних <span class="FF3">u=f(x;y;z)</span> то повний диференціал обчислюють за формулами:</p> <p><span class="FF">Диференціал І порядку</span><br /> <img src="images/Fbz/diff_70.gif" alt="диференціал 1 порядку f(x,y,z)" border="0" /> (1)<br /> <span class="FF">Диференціал II порядку та старших</span><br /> <img src="images/Fbz/diff_71.gif" alt="формула диференціалу 2 порядку" border="0" />(2)<br />Як знайти частинні похідні вчили на попередніх уроках і продовжимо тут, це всього навсього звичайні похідні за конкретними змінними, при цьому решту змінних в функції вважаємо незалежними від тієї, по якій обчислюємо похідну.</p> <p><span class="FF">Формули повних диференціалів для функції двох змінних u=f(x, y):</span><br /> <img src="images/Fbz/diff_72.gif" alt="диференціал функції двох змінних" border="0" /> (3)</p> <p>Оскільки для обчислення диференціалів вищих порядків необхідно знайти диференціал на порядок нижче<br /> <span class="FF3">d<sup>n</sup>u=d(d<sup>n-1</sup>u)</span>, (4)<br /> то і перший і другий диференціали будемо тут знаходити. <br /> Наведемо формули основних диференціалів, щоб постійно не звертатися до таблиці похідних<br /> <img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/Fbz/osn_diff.gif" alt="" border="0" /> <br /> Переходимо до практичних з яких навчимося, як знайти повний диференціал другого та вищих порядків.</p> <p><span class="FF1">Приклад 2.1</span> Обчислити перший та другий диференціали<br /> <span class="FF3">u=cos(x+y<sup>2</sup>)</span><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> За формулою (6) таблиці основних диференціалів розписуємо<br /> <span class="FF3">du=d(cos(x+y<sup>2</sup>))=-sin(x+y<sup>2</sup>)d(x+y<sup>2</sup>)=-sin(x+y<sup>2</sup>)dx-2y∙sin(x+y<sup>2</sup>)dy</span>.<br /> Щоб знайти другий диференціал застосовуємо формулу (3)<br /> <span class="FF3">d<sup>2</sup>u=-cos(</span><span class="FF3">x+y<sup>2</sup></span>)dx<sup>2</sup><span class="FF3">-4y∙cos(x+y<sup>2</sup>)</span>dxdy<span class="FF3">-4y<sup>2</sup>∙cos(x+y<sup>2</sup>)</span>dy<sup>2</sup></p> <p><span class="FF1">Приклад 2.2</span> Знайти диференціал третього порядку <span class="FF3">d<sup>3</sup>u</span>, якщо <span class="FF3">u=x<sup>3</sup>+y<sup>3</sup>-3xy(x-y)</span><br /><br /> <span class="FF2">Обчислення: Розпишемо функцію<br /></span><img src="images/Fbz/diff_21.gif" alt="" border="0" /><br />Складемо диференціал І порядку за формулою (3): <br /><img src="images/Fbz/diff_22.gif" alt="" border="0" /><br /> Диференціал II порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_23.gif" alt="повний диференціал 2 порядку" border="0" /><br /> Обчислення: Диференціал IIІ порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_24.gif" alt="диференціал третього порядку" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 2.3</span> Обчислити десятий диференціал <span class="FF3">d<sup>10</sup>u</span>, якщо <span class="FF3">u=ln(x+y)</span><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Диференціал І порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_25.gif" alt="" border="0" /><br /> Диференціал II порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_26.gif" alt="" border="0" /><br /> Диференціал IIІ порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_27.gif" alt="обчислення диференціалу третього порядку" border="0" /><br /> Аналізуючи формули диференціалів першого - третього порядку вловлюємо закономірність, яка дозволяє виписати формулу<br /> диференціалу IV порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_28.gif" alt="" border="0" /><br /> та старших. <br />Диференціал <span class="FF3">n</span>-го порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_29.gif" alt="" border="0" /><br /> Звідси диференціал <span class="FF3">X</span> порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_30.gif" alt="10 диференціал" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 2.4</span> Знайти третій диференціал <span class="FF3">d<sup>3</sup>u</span>, якщо <span class="FF3">u=xyz</span>.<br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Диференціал І порядку: <br /> <img src="images/Fbz/diff_31.gif" alt="" border="0" /><br />Диференціал ІI порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_32.gif" alt="" border="0" /><br />Диференціал ІII порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_33.gif" alt="" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 2.5</span> Визначити <span class="FF3">d<sup>n</sup>u</span>, якщо <span class="FF3">u=exp(a∙x+b∙y)</span>.<br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Диференціал І порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_34.gif" alt="" border="0" /><br />Диференціал ІI порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_35.gif" alt="диференціал ІI порядку" border="0" /><br /> Диференціал ІII порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_36.gif" alt="диференціал третього порядку" border="0" /><br /> Диференціал <span class="FF3">n</span>-го порядку: <br /><img src="images/Fbz/diff_37.gif" alt="" border="0" /></p> <p>Якщо маєте труднощі з обчисленням повних диференціалів другого чи вищих порядків, не знаєте як знайти похідні складених функцій, можете звертатись за допомогою або консультацією. <br /> На практичних Вам потрібно знати або мати перед очима таблиці похідних, далі вміти їх застосувати для обчислення частинних похідних, а вже скласти формулу деренціалів функцій не важко.</p> Похідні складених функцій багатьох змінних 2021-12-14T19:30:14+02:00 2021-12-14T19:30:14+02:00 https://yukhym.com/uk/funk2/pokhidni-skladenikh-funktsij-bagat-okh-zminnikh.html Yukhym Roman [email protected] <p>Нехай маємо функцію <span class="FF3">u=f(x;y;z)</span>, що визначена в (відкритій) області <span class="FF3">D</span>, причому кожна зі змінних <span class="FF3">x, y, z</span> і собі є функціями від змінної <span class="FF3">t</span> в деякому проміжку:<br /> <span class="FF3">x=φ(t), y=ψ(t), z=χ(t)</span>.<br /> Нехай, крім того, при зміненні <span class="FF3">t</span> точки <span class="FF3">(x;y;z)</span> не виходять за межі області <span class="FF3">D</span>. <br /> Підставимо значення <span class="FF3">x, y, z</span> у функцію <span class="FF3">u=f(x;y;z)</span>, отримаємо складену функцію: <span class="FF3">u=f(φ(t),ψ(t),χ(t))</span>.<br /> Нехай <span class="FF3">u</span> має по <span class="FF3">x, y, z</span> неперервні часткові похідні <span class="FF3">u'<sub>x</sub>, u'<sub>y</sub>, u'<sub>z</sub></span><br /> і похідні за змінною <span class="FF3">t</span><br /> <span class="FF3">x'<sub>t</sub>, y'<sub>t</sub>, z'<sub>t</sub></span><br /> існують. <br /> Тоді справедливі <span class="FF2">формули похідної складеної функції</span>: <br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_46.gif" alt="" border="0" /> (1)<br /> Тепер розглянемо випадок, коли <span class="FF3">x, y, z</span> залежать не від однієї змінної <span class="FF3">t</span>, а від декількох змінних, наприклад<br /> <span class="FF3">x=φ(t;v), y=ψ(t;v), z=χ(t;v)</span>. <br /> Тоді маємо формули <span class="FF2">частинних похідних складених функцій</span>: <br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_47.gif" alt="" border="0" />(2)</p> <p>Також для вивчення теми Вам буде потрібна таблиця похідних, тому її тут приведемо, а Ви її краще видрукуйте та майте перед очима.</p> <p><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/stories/Diff/pravila_Pohidnyh.gif" alt="формули похідних" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 1.1</span> Знайти <span class="FF3">dz/dt</span>, якщо<br /> <span class="FF3">z=e<sup>x</sup>+y<sup>2</sup></span>, де <span class="FF3">x=ln(t), y=sin(t</span>). <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Застосовуємо формулу (1) для складеної функції <span class="FF3">z</span>:<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_48.gif" alt="похідна складеної функції" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 1.2 </span>Знайти <span class="FF3">dz/dt</span>, якщо<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_49.gif" alt="" border="0" /><br /> де <span class="FF3">x=tan(t),y=-ctg(t)</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> З таблиці похідних беремо формули похідних арктангенса (22), тангенса (16) і котангенса (11), та розписуємо добуток похідних за формулою для складених функцій (1)<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_50.gif" alt="" border="0" /></p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 1.3</span> Визначити <span class="FF3">dz/dt</span>, якщо <br /> <span class="FF3">z=exp(2x-3y)</span>, де <span class="FF3">x=tg(t), y=t<sup>2</sup>-1</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Не забуваємо, що тут експонента має складний аргумент, тому формула (11) не підійде, а якщо її і використовувати, то додатково потрібно домножити на похідну від <span class="FF3">(2x-3y)</span> за змінною.<br /> Перегляньте як знаходили похідну <br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_51.gif" alt="" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 1.4</span> Обчислити <span class="FF3">dz/dt</span>, якщо<span class="FF3"> z=arcsin(x-y)</span>, де <span class="FF3">x=3t,y=4t<sup>3</sup></span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span>Похідну від арксинуса обчислюємо за формулою (20)+домножуємо на похідні від аргументів, оскільки функція складена. Далі все це множимо на похідні від змінних за (1) формулою<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_52.gif" alt="" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 1.5</span>Знайти <span class="FF3">dz/dt</span>, якщо <span class="FF3">z=arctg(x/y)</span>, де <span class="FF3">x=e<sup>2t</sup>+1, y=e<sup>2t</sup>-1</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Не забуваємо, що під арктангенсом складений аргумент, тому застосовуємо формули (22), (24).<br /> А оскільки аргументи є також функціями параметра <span class="FF3">t</span>, то похідні експонент знаходимо за (11) ф-лою, а вже <span class="FF3">dz/dt</span> розписуємо згідно (1):<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_53.gif" alt="" border="0" /><br /> Все решта, це зведення до спільного знаменника та підставлення <span class="FF3">x(t), y(t)</span>, щоб похідна була залежна тільки від параметра <span class="FF3">dz/dt=z'<sub>t</sub>(t)</span>.</p> <h2><span class="FF">Диференціал складених функцій</span></h2> <p><span class="FF1">Приклад 2.1</span> Знайти диференціал <span class="FF3">dz</span> для функції <span class="FF3">z=f(u,v)</span>, якщо <span class="FF3">u=cos(x∙y), v=x<sup>5</sup>-7y</span>.<br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Тут аргументи функції <span class="FF3">u, v</span> є функціями двох аргументів, тому застосовуємо формулу (2) для знаходження диференціалу функції<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_58.gif" alt="" border="0" /><br /> Оскільки <span class="FF3">z</span> задана неявно, то це дещо спрощує як обчислення, так і читання формули диференціалу.<br /> Частинні похідні від складених функцій Ви повинні вміти брати, якщо ні, то можете переглянути уроки на похідні.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 2.2</span> Знайти <span class="FF3">dz</span> для функції <span class="FF3">z=f(x, y, t)</span>, якщо<span class="FF3"> x=u+v, y=u<sup>2</sup>+v<sup>2</sup>, t=u∙v</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Тут маємо функцію трьох змінних, аргументи якої є функціями ще 2 змінних, тому формула диференціалу міститиме на 2 доданки більше за попередній приклад. Записуємо формулу диференціалу та підставляємо відповідні похідні<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_59.gif" alt="" border="0" /><br /> Далі групуємо часткові диференціали. </p> <p><span class="FF1">Приклад 2.3</span> Обчислити <span class="FF3">dz</span>, якщо <span class="FF3">z(x, y)</span> має вигляд<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_60.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Функція задана в явному виді та містить дві змінні, тому її диференціал знаходимо за формулою<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_61.gif" alt="" border="0" /><br /> При обчисленні слід врахувати правило добутку. Наостанок згрупували доданки та винесли експоненту як множник, щоб отримати компактний вираз диференціалу.<br /> Далі розв'яжемо приклади на похідні неявно заданих функцій багатьох змінних.</p> <p>Нехай маємо функцію <span class="FF3">u=f(x;y;z)</span>, що визначена в (відкритій) області <span class="FF3">D</span>, причому кожна зі змінних <span class="FF3">x, y, z</span> і собі є функціями від змінної <span class="FF3">t</span> в деякому проміжку:<br /> <span class="FF3">x=φ(t), y=ψ(t), z=χ(t)</span>.<br /> Нехай, крім того, при зміненні <span class="FF3">t</span> точки <span class="FF3">(x;y;z)</span> не виходять за межі області <span class="FF3">D</span>. <br /> Підставимо значення <span class="FF3">x, y, z</span> у функцію <span class="FF3">u=f(x;y;z)</span>, отримаємо складену функцію: <span class="FF3">u=f(φ(t),ψ(t),χ(t))</span>.<br /> Нехай <span class="FF3">u</span> має по <span class="FF3">x, y, z</span> неперервні часткові похідні <span class="FF3">u'<sub>x</sub>, u'<sub>y</sub>, u'<sub>z</sub></span><br /> і похідні за змінною <span class="FF3">t</span><br /> <span class="FF3">x'<sub>t</sub>, y'<sub>t</sub>, z'<sub>t</sub></span><br /> існують. <br /> Тоді справедливі <span class="FF2">формули похідної складеної функції</span>: <br /> <img src="images/Fbz/diff_46.gif" alt="" border="0" /> (1)<br /> Тепер розглянемо випадок, коли <span class="FF3">x, y, z</span> залежать не від однієї змінної <span class="FF3">t</span>, а від декількох змінних, наприклад<br /> <span class="FF3">x=φ(t;v), y=ψ(t;v), z=χ(t;v)</span>. <br /> Тоді маємо формули <span class="FF2">частинних похідних складених функцій</span>: <br /> <img src="images/Fbz/diff_47.gif" alt="" border="0" />(2)</p> <p>Також для вивчення теми Вам буде потрібна таблиця похідних, тому її тут приведемо, а Ви її краще видрукуйте та майте перед очима.</p> <p><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/stories/Diff/pravila_Pohidnyh.gif" alt="формули похідних" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 1.1</span> Знайти <span class="FF3">dz/dt</span>, якщо<br /> <span class="FF3">z=e<sup>x</sup>+y<sup>2</sup></span>, де <span class="FF3">x=ln(t), y=sin(t</span>). <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Застосовуємо формулу (1) для складеної функції <span class="FF3">z</span>:<br /> <img src="images/Fbz/diff_48.gif" alt="похідна складеної функції" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 1.2 </span>Знайти <span class="FF3">dz/dt</span>, якщо<br /><img src="images/Fbz/diff_49.gif" alt="" border="0" /><br /> де <span class="FF3">x=tan(t),y=-ctg(t)</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> З таблиці похідних беремо формули похідних арктангенса (22), тангенса (16) і котангенса (11), та розписуємо добуток похідних за формулою для складених функцій (1)<br /> <img src="images/Fbz/diff_50.gif" alt="" border="0" /></p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 1.3</span> Визначити <span class="FF3">dz/dt</span>, якщо <br /> <span class="FF3">z=exp(2x-3y)</span>, де <span class="FF3">x=tg(t), y=t<sup>2</sup>-1</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Не забуваємо, що тут експонента має складний аргумент, тому формула (11) не підійде, а якщо її і використовувати, то додатково потрібно домножити на похідну від <span class="FF3">(2x-3y)</span> за змінною.<br /> Перегляньте як знаходили похідну <br /><img src="images/Fbz/diff_51.gif" alt="" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 1.4</span> Обчислити <span class="FF3">dz/dt</span>, якщо<span class="FF3"> z=arcsin(x-y)</span>, де <span class="FF3">x=3t,y=4t<sup>3</sup></span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span>Похідну від арксинуса обчислюємо за формулою (20)+домножуємо на похідні від аргументів, оскільки функція складена. Далі все це множимо на похідні від змінних за (1) формулою<br /> <img src="images/Fbz/diff_52.gif" alt="" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 1.5</span>Знайти <span class="FF3">dz/dt</span>, якщо <span class="FF3">z=arctg(x/y)</span>, де <span class="FF3">x=e<sup>2t</sup>+1, y=e<sup>2t</sup>-1</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Не забуваємо, що під арктангенсом складений аргумент, тому застосовуємо формули (22), (24).<br /> А оскільки аргументи є також функціями параметра <span class="FF3">t</span>, то похідні експонент знаходимо за (11) ф-лою, а вже <span class="FF3">dz/dt</span> розписуємо згідно (1):<br /> <img src="images/Fbz/diff_53.gif" alt="" border="0" /><br /> Все решта, це зведення до спільного знаменника та підставлення <span class="FF3">x(t), y(t)</span>, щоб похідна була залежна тільки від параметра <span class="FF3">dz/dt=z'<sub>t</sub>(t)</span>.</p> <h2><span class="FF">Диференціал складених функцій</span></h2> <p><span class="FF1">Приклад 2.1</span> Знайти диференціал <span class="FF3">dz</span> для функції <span class="FF3">z=f(u,v)</span>, якщо <span class="FF3">u=cos(x∙y), v=x<sup>5</sup>-7y</span>.<br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Тут аргументи функції <span class="FF3">u, v</span> є функціями двох аргументів, тому застосовуємо формулу (2) для знаходження диференціалу функції<br /> <img src="images/Fbz/diff_58.gif" alt="" border="0" /><br /> Оскільки <span class="FF3">z</span> задана неявно, то це дещо спрощує як обчислення, так і читання формули диференціалу.<br /> Частинні похідні від складених функцій Ви повинні вміти брати, якщо ні, то можете переглянути уроки на похідні.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 2.2</span> Знайти <span class="FF3">dz</span> для функції <span class="FF3">z=f(x, y, t)</span>, якщо<span class="FF3"> x=u+v, y=u<sup>2</sup>+v<sup>2</sup>, t=u∙v</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Тут маємо функцію трьох змінних, аргументи якої є функціями ще 2 змінних, тому формула диференціалу міститиме на 2 доданки більше за попередній приклад. Записуємо формулу диференціалу та підставляємо відповідні похідні<br /><img src="images/Fbz/diff_59.gif" alt="" border="0" /><br /> Далі групуємо часткові диференціали. </p> <p><span class="FF1">Приклад 2.3</span> Обчислити <span class="FF3">dz</span>, якщо <span class="FF3">z(x, y)</span> має вигляд<br /><img src="images/Fbz/diff_60.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Функція задана в явному виді та містить дві змінні, тому її диференціал знаходимо за формулою<br /> <img src="images/Fbz/diff_61.gif" alt="" border="0" /><br /> При обчисленні слід врахувати правило добутку. Наостанок згрупували доданки та винесли експоненту як множник, щоб отримати компактний вираз диференціалу.<br /> Далі розв'яжемо приклади на похідні неявно заданих функцій багатьох змінних.</p> Похідна неявно заданої функції + Приклади 2021-12-14T19:39:14+02:00 2021-12-14T19:39:14+02:00 https://yukhym.com/uk/funk2/pokhidna-neiavno-zadanoi-funktsii-pryklady.html Yukhym Roman [email protected] <p>Нехай неперервна функція <span class="FF3">y</span> від <span class="FF3">х</span> задається неявним рівнянням <span class="FF3">F(x;y)=0</span>, де <span class="FF3">F(x;y), F'<sub>x</sub>(x;y), F'<sub>y</sub>(x;y)</span> - неперервні функції в деякій області <span class="FF3">D</span>, що містить точку <span class="FF3">(x;y)</span>, координати якої задовольняють дане рівняння;<br /> крім цього, в цій точці <span class="FF3">F'<sub>y</sub>(x;y)≠0</span>. <br /> Тоді похідна <span class="FF3">y</span> від <span class="FF3">x</span>:<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_74.gif" alt="формула похідної неявно заданої функції" border="0" />(1)<br /> Для відшукання часткових похідних <span class="FF3">∂z/∂x, ∂z/∂x</span> від функції <span class="FF3">F(x;y;z)</span> мають місце наступні формули: <br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_75.gif" alt="" border="0" />(2)</p> <p>На попередньому уроці вчили знаходити похідні складених функцій 2, 3 змінних і таблиця похідних була потрібна. Цього разу тема дещо легша, але таблицю похідних продовжимо вивчати та застосовувати.</p> <p><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="https://yukhym.com/images/stories/Diff/pravila_Pohidnyh.gif" alt="таблиця похідних" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 3.1</span> Знайти похідну <span class="FF3">dy/dx</span> від функцій, заданих рівнянням<br /> <span class="FF3">x<sup>2</sup>y+xy<sup>2</sup>-y<sup>3</sup>-1=0</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Похідні неявних функцій будемо визначати за (1) формулою, тому спершу записуємо неявне рівняння як функцію, далі беремо часткові похідні та застосовуємо формулу (виділена прямокутником).<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_62.gif" alt=" похідна неявної F(x,y)" border="0" /><br /> Як Ви могли переконатися, це легші завдання в порівнянні з параметрично заданими функціями.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 3.2</span> Знайти похідну <span class="FF3">dy/dx</span> неявно заданої функції<br /> <span class="FF3">x∙e<sup>y</sup>+y∙e<sup>x</sup>-e<sup>xy</sup>=0. </span><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Повторюємо алгоритм похідної неявної функції<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_63.gif" alt="похідна неявної функції, обчислення похідних" border="0" /><br /> Тут більше спрощувати немає чого.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 3.3</span> Знайти похідну <span class="FF3">dy/dx</span> функції<br /> <span class="FF3">x<sup>2/3</sup>+y<sup>2/3</sup>=a<sup>2/3</sup></span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Переносимо сталу за знак рівності та застосовуємо формули похідної для неявно заданої функції та (8) з таблиці похідних<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_64.gif" alt="знаходження похідної неявно заданої функції" border="0" /><br /> У Вас може виникнути запитання, чому формули робимо не широкими?<br /> Відповідь наступна: оскільки значна частина аудиторії сайту заходить з мобільних пристроїв, а для них важливо, щоб формули вміщалися на екрані та були читабельними, то їх мінімізуємо по ширині де це є можливо.</p> <p><span class="FF1">Приклад 3.4</span> Визначити похідну <span class="FF3">dy/dx</span> неявної функції<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_65.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> За методикою переносимо все в одну сторону від знаку рівності, пригадуємо похідну логарифма (13) та арктангенса (22) і обчислюємо, при цьому не забуваємо що обидві функції є складеними (множимо на похідну аргументу за змінними)<br /> <img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_66.gif" alt="похідна неявно заданої функції" border="0" /></p> <h2 style="text-align: center;"><span class="FF">Друга похідна неявно заданої функції</span></h2> <p><span class="FF1">Приклад 4.1</span> Обчислити другу похідну<span class="FF3">y'' </span><br /> <span class="FF3">x<sup>2</sup>+2xy-y<sup>2</sup>=a<sup>2</sup></span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Першу похідну знаходимо за правилом для неявних функцій. Після того як ми маємо похідну в явному вигляді, то друга похідна неявної функції рівна похідній від обчисленої похідної. Нам не потрібно застосовувати правило для неявних ф-й двічі.<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_67.gif" alt="друга похідна неявної функції" border="0" /><br /> Вкінці розрахунків в чисельнику отримали вираз, що містить початково задану функцію, тому результат спростили.</p> <p><span class="FF1">Приклад 4.2</span> Знайти другу похідну <span class="FF3">y'' </span><br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_68.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Знову маємо неявно задану функцію, тому в умові зразу виконали певні перетворення, які при обчисленнях зведуть неявну похідну до компактного запису. Далі другу похідну знаходимо як похідну похідної.<br /><img src="https://yukhym.com/images/Fbz/diff_69.gif" alt="похідна неявної функції, друга похідна" border="0" /><br /> Попереду Вас чекають готові приклади на границі функцій багатьох змінних, пошук точок та характеру екстремуму, градієнту і ще багато чого з того, що Вас вчитимуть в курсі математичного аналізу.</p> <p>Нехай неперервна функція <span class="FF3">y</span> від <span class="FF3">х</span> задається неявним рівнянням <span class="FF3">F(x;y)=0</span>, де <span class="FF3">F(x;y), F'<sub>x</sub>(x;y), F'<sub>y</sub>(x;y)</span> - неперервні функції в деякій області <span class="FF3">D</span>, що містить точку <span class="FF3">(x;y)</span>, координати якої задовольняють дане рівняння;<br /> крім цього, в цій точці <span class="FF3">F'<sub>y</sub>(x;y)≠0</span>. <br /> Тоді похідна <span class="FF3">y</span> від <span class="FF3">x</span>:<br /> <img src="images/Fbz/diff_74.gif" alt="формула похідної неявно заданої функції" border="0" />(1)<br /> Для відшукання часткових похідних <span class="FF3">∂z/∂x, ∂z/∂x</span> від функції <span class="FF3">F(x;y;z)</span> мають місце наступні формули: <br /> <img src="images/Fbz/diff_75.gif" alt="" border="0" />(2)</p> <p>На попередньому уроці вчили знаходити похідні складених функцій 2, 3 змінних і таблиця похідних була потрібна. Цього разу тема дещо легша, але таблицю похідних продовжимо вивчати та застосовувати.</p> <p><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="images/stories/Diff/pravila_Pohidnyh.gif" alt="таблиця похідних" border="0" /></p> <p><span class="FF1">Приклад 3.1</span> Знайти похідну <span class="FF3">dy/dx</span> від функцій, заданих рівнянням<br /> <span class="FF3">x<sup>2</sup>y+xy<sup>2</sup>-y<sup>3</sup>-1=0</span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Похідні неявних функцій будемо визначати за (1) формулою, тому спершу записуємо неявне рівняння як функцію, далі беремо часткові похідні та застосовуємо формулу (виділена прямокутником).<br /> <img src="images/Fbz/diff_62.gif" alt=" похідна неявної F(x,y)" border="0" /><br /> Як Ви могли переконатися, це легші завдання в порівнянні з параметрично заданими функціями.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 3.2</span> Знайти похідну <span class="FF3">dy/dx</span> неявно заданої функції<br /> <span class="FF3">x∙e<sup>y</sup>+y∙e<sup>x</sup>-e<sup>xy</sup>=0. </span><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Повторюємо алгоритм похідної неявної функції<br /><img src="images/Fbz/diff_63.gif" alt="похідна неявної функції, обчислення похідних" border="0" /><br /> Тут більше спрощувати немає чого.</p> <p> </p> <p><span class="FF1">Приклад 3.3</span> Знайти похідну <span class="FF3">dy/dx</span> функції<br /> <span class="FF3">x<sup>2/3</sup>+y<sup>2/3</sup>=a<sup>2/3</sup></span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Переносимо сталу за знак рівності та застосовуємо формули похідної для неявно заданої функції та (8) з таблиці похідних<br /><img src="images/Fbz/diff_64.gif" alt="знаходження похідної неявно заданої функції" border="0" /><br /> У Вас може виникнути запитання, чому формули робимо не широкими?<br /> Відповідь наступна: оскільки значна частина аудиторії сайту заходить з мобільних пристроїв, а для них важливо, щоб формули вміщалися на екрані та були читабельними, то їх мінімізуємо по ширині де це є можливо.</p> <p><span class="FF1">Приклад 3.4</span> Визначити похідну <span class="FF3">dy/dx</span> неявної функції<br /><img src="images/Fbz/diff_65.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> За методикою переносимо все в одну сторону від знаку рівності, пригадуємо похідну логарифма (13) та арктангенса (22) і обчислюємо, при цьому не забуваємо що обидві функції є складеними (множимо на похідну аргументу за змінними)<br /> <img src="images/Fbz/diff_66.gif" alt="похідна неявно заданої функції" border="0" /></p> <h2 style="text-align: center;"><span class="FF">Друга похідна неявно заданої функції</span></h2> <p><span class="FF1">Приклад 4.1</span> Обчислити другу похідну<span class="FF3">y'' </span><br /> <span class="FF3">x<sup>2</sup>+2xy-y<sup>2</sup>=a<sup>2</sup></span>. <br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Першу похідну знаходимо за правилом для неявних функцій. Після того як ми маємо похідну в явному вигляді, то друга похідна неявної функції рівна похідній від обчисленої похідної. Нам не потрібно застосовувати правило для неявних ф-й двічі.<br /><img src="images/Fbz/diff_67.gif" alt="друга похідна неявної функції" border="0" /><br /> Вкінці розрахунків в чисельнику отримали вираз, що містить початково задану функцію, тому результат спростили.</p> <p><span class="FF1">Приклад 4.2</span> Знайти другу похідну <span class="FF3">y'' </span><br /><img src="images/Fbz/diff_68.gif" alt="" border="0" /><br /> <span class="FF2">Обчислення:</span> Знову маємо неявно задану функцію, тому в умові зразу виконали певні перетворення, які при обчисленнях зведуть неявну похідну до компактного запису. Далі другу похідну знаходимо як похідну похідної.<br /><img src="images/Fbz/diff_69.gif" alt="похідна неявної функції, друга похідна" border="0" /><br /> Попереду Вас чекають готові приклади на границі функцій багатьох змінних, пошук точок та характеру екстремуму, градієнту і ще багато чого з того, що Вас вчитимуть в курсі математичного аналізу.</p>